Нещодавно лідер євродепутатів та віцепрезидент ультраправої румунської партії «Альянс за єдність румунів» (AUR) Адріан Аксінія звернувся до президента Нікушора Дана із закликом розпочати процедуру скликання референдуму щодо участі Румунії у можливій миротворчій місії в Україні. В іншому випадку, партія на чолі з Джорджем Сіміоном обіцяє розпочати збір підписів, необхідних для відставки та звільнення глави країни.
Аксінія стверджує, що цей процес є необхідним у контексті того, що без консультацій, без мандата з боку парламенту Румунії і без відповідного рішення Вищої ради національної оборони президент одноосібно вирішив взяти участь у саміті «Коаліції охочих» і приєднатися до плану, за яким 26 держав зобов’язуються надати Україні гарантії безпеки завдяки силам стримування на суші, на морі та у повітрі, згідно із заявами президента Франції Еммануеля Макрона.
AUR вважає, що румуни не згодні з відправкою військ до України, ні для війни, ні для підтримання миру, і що це створило б велику вразливість для Румунії в разі поновлення конфлікту, пише румунське медіа Digi24.
Основні вимоги стосуються проведення референдуму на підставі статті 90 Конституції, а також повного розсекречення всіх документів щодо військової допомоги Україні. «AUR хоче, щоб усі рішення, зокрема ті, що стосуються участі у європейських механізмах на кшталт ReArm Europe або програми військового оснащення SAFE, були попередньо затверджені парламентом Румунії після ґрунтовних публічних дебатів», — йдеться у заяві партії Джорджа Сіміона.
«Якщо американці, за словами президента Дональда Трампа, відмовляються від відправки військ до України, такий крок з боку Румунії міг би мати надзвичайно серйозні наслідки. Нікушор Дан не отримав мандату на це під час виборів 18 травня. Тому, якщо він обере цей надзвичайно небезпечний шлях, AUR вважатиме за необхідне розпочати збір підписів для проведення референдуму про тимчасове відсторонення та усунення чинного президента з посади. Ми не бажаємо цього, але були б змушені діяти, оскільки очевидно, що виконавча влада — президент і уряд — нехтує волею румунів», — заявив Аксинія.
AUR також вважає, що будь-які військові дії Румунії, які не обмежуються ініціативами НАТО — як, наприклад, «коаліція охочих» — виходять за межі міжнародних румунських зобов’язань. «Французи можуть робити, що хочуть. Але це не означає, що якщо Макрон хоче розпалити пожежу, щоб відвернути увагу від політичної нестабільності у своїй країні і втриматися при владі, то ми теж повинні битися головою об стіну», — підсумував віцепрезидент партії.
Водночас Нікушор Дан заявив, що Румунія не відправлятиме війська до України, але підтримає миротворчі операції, коли будуть виконані умови для встановлення миру. «Багато країн, які розташовані тут, поруч із Росією, ухвалили таке саме рішення, як і ми — не відправляти людей до України після можливої мирної угоди чи припинення вогню. Натомість будемо надавати логістичну підтримку, використовуючи наші бази, для миротворчих операцій. Але для цього потрібно досягти миру або хоча б припинення вогню», — пояснив глава держави в ефірі Antena 1.
Він нагадав про момент, коли європейські лідери супроводжували Володимира Зеленського на зустрічі з Дональдом Трампом у Вашингтоні. «Тоді був певний оптимізм, що Росія, з огляду на цей дипломатичний сигнал, могла б швидко сісти за стіл переговорів. Я ж висловив свій песимізм, який, як бачимо, зараз підтверджується. Росія ніколи не бажала миру в Україні», — додав Нікушор Дан.
У коментарі Тижню експерт програм Регіональних ініціатив та сусідства Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ростислав Клімов зазначає, що ймовірність проведення такого референдуму є доволі низькою з кількох причин. По-перше, оскільки Нікушор Дан вже заявив, що румунські війська не будуть відправлені в Україну, а Румунія обмежиться наданням допомоги логістичного характеру через відповідні військові бази.
«По-друге, референдум у цьому контексті може мати лише консультативний характер, тобто його результат не зобов’язує уряд чи парламент до конкретних дій. Він, безумовно, може стати політичним інструментом, проте без автоматичної юридичної сили. По-третє, економіка Румунії нині перебуває у стані значної рецесії, дефіцит бюджету становить близько 10%, а проведення референдуму є дорогим процесом, для якого в державному бюджеті явно не передбачено окремої статті. Крім того, з огляду на значну поляризацію суспільства, коли ультраправі сили мають близько 45% підтримки, референдум такого роду може лише загострити вже й так нестабільну ситуацію та створити додаткове поле для політичних маневрів і здобуття балів опозиційними силами», — зазначив Тижню Ростислав Клімов.
На думку румунського політолога Крістіана Пирвулеску, такий референдум є дуже нереалістичним. «За своєю природою такі референдуми спрощують складні питання та часто стають маніпулятивними інструментами, що пояснює, чому ультраправі надають їм перевагу як засобу “народної консультації”. Недарма Гітлер став фюрером саме через референдум. У нинішньому контексті AUR як агент російської дезінформації та маніпуляцій намагається використати це питання, щоб відвернути Румунію від її європейського та євроатлантичного шляху», — каже він у коментарі Тижню.
Обидва політологи відзначають, що можливість відставки Нікушора Дана через позицію щодо України є ще менш ймовірною і практично дорівнює нулю. «Румунія має чітку і стабільну лінію зовнішньої політики, твердо узгоджену з ЄС та НАТО, а спекуляції AUR є лише інструментами пропаганди і дестабілізації», — переконаний Крістіан Пирвулеску.
За словами Ростислава Клімова, загалом у Румунії президент може бути відправлений у відставку у разі доведення факту порушення закону чи конституційних обов’язків, виникнення серйозного політичного скандалу або втрати довіри й тиску з боку парламенту чи впливових політичних сил, особливо якщо коаліція, що його підтримує, відмовиться від своєї підтримки.
«Відмова від проведення референдуму щодо такого питання не є порушенням закону, тим паче, що ініціатива його організації підтримується лише ультраправою опозицією, тоді як правляча більшість не схильна підтримувати цю ідею або взагалі утримується від чітких заяв. За нинішнього розкладу сил у румунському парламенті відставка президента через відмову від проведення референдуму не відбудеться», — каже він Тижню.
Які цілі переслідує AUR та якою є її підтримка серед румунів?
На думку Крістіана Пирвулеску, AUR використовує соціальну фрустрацію, спричинену політикою жорсткої економії та нестабільністю, викликаною війною на кордоні Румунії. Її мета — позиціонувати себе як єдиний «антисистемний» голос і підірвати легітимність президента.
Тим часом, Ростислав Клімов вважає, що AUR насамперед у такий спосіб прагне посилити власну легітимність, позиціонуючи себе як головного «захисника волі народу» у питаннях безпеки та зовнішньої політики. У цьому контексті партія намагається вирізнитися серед інших політичних сил, наголошуючи на «невтягуванні Румунії у чужу війну».
«По-друге, ініціатива має на меті мобілізувати електорат на хвилі антивоєнних настроїв, використати суспільні страхи перед прямим втягуванням Румунії у конфлікт та посилити антизахідний дискурс. Також AUR прагне створити політичний тиск на президента й уряд, підкреслюючи їхню “віддаленість від народу” і водночас демонструючи власну силу як альтернативи правлячій більшості, а цим, своєю чергою, знову ж таки заробити політичні бали та підвищити рейтинг», — каже він Тижню.
Щодо рівня підтримки, то згідно з останніми соціологічними опитуваннями та з огляду на результат президентських виборів, він сягає 40-45%, що робить AUR важливим політичним гравцем.
«Такий високий рівень симпатій значною мірою пояснюється популістичною риторикою, критикою традиційних румунських партій і вмінням апелювати до невдоволення економічною кризою та соціальною нерівністю. Водночас ця підтримка є доволі поляризуючою: AUR має виразне ядро прихильників, основу якого складає сільське населення без вищої освіти, проте партія має також численних опонентів, які вважають її програму радикальною та загрозливою для європейського курсу Румунії», — зазначив Тижню Ростислав Клімов.
Водночас Крістіан Пирвулеску підкреслює, що вплив AUR є кон’юнктурним. «Він може зростати або зменшуватися залежно від внутрішньополітичних чинників (перебіг управління країною, наслідки політики жорсткої економії) та від геополітичної динаміки на Сході, зокрема ситуації у Молдові», — додає румунський політолог.