З його слів, в Мінохоронздоров'я готуються зміни до законодавства, що пропонують замінити норму про презумпцію незгоди, яка діє в нашій країні, на презумпцію згоди. «Ми маємо позитивний приклад Білорусі. Три роки тому у них був такий самий закон, як у нас, а коли він змінився, в них у декілька разів збільшилася трансплантація», – наголосив Никоненко.
Він розповів, що в більшості західних країн, на відміну від України, люди можуть ще за життя дати згоду на те, щоб виступити донором після своєї смерті, недавно цю норму закріпили в Білорусі і Росії. Ця політика підтримується на державному рівні, проводиться пропаганда серед населення, згода людини стати донором розцінюється як благородний вчинок.
Никоненко зазначив, що в Україні донорами можуть стати тільки близькі родичі, які віддають своїм дітям або рідним нирку або частину печінки. Згоду на вилучення органів після смерті людини також дають її родичі, але здебільшого лікарі дістають відмову.
Як повідомив Никоненко, в середньому річна потреба України в трансплантації нирки вимірюється 2 тис. трансплантацій на рік, печінки – 1 тис., серця – від 800 до 1 тис.
«На сьогодні ми можемо сказати, що ми навіть 1% не виконуємо всього необхідного. Минулого року ми виконали лише 86 трансплантацій нирки, 14 трансплантацій печінки і 1 трансплантацію серця. Ось такий обсяг роботи, який виконано в Україні», – зазначив він.
За словами Никоненка, завдяки державній програмі підтримки трансплантології, 7 діючих в Україні трансплантаційних центрів оснащено сучасним устаткуванням, в них працюють висококласні фахівці, які можуть проводити складні операції і здійснювати післяопераційну терапію, але потенціал цих центрів практично не використовується.
«Ці 7 центрів можуть виконувати до 50% необхідного обсягу оперативних втручань. Основна проблема полягає в тому, що трупна трансплантація на території України в останній рік практично зупинилася. За останніх 2 роки в основному перейшли на споріднену трансплантацію», – наголосив Никоненко.
За його словами, найбільш успішні результати після трансплантації нирки – близько 30 років життя, печінки – близько 25 років, серця – 15-20 років. Річне виживання коливається в межах 98%.