Науковці повідомляють про успіхи у дослідженнях нової української вакцини. Йдеться про технологію індукції імунної відповіді за допомогою сильних ад’ювантів, що дозволяє досягти імунної відповіді у поєднанні із відносно слабим, але безпечним рекомбінантним антигеном. Антиген – це чужорідний для організму об’єкт, як от збудник хвороби. Доктор біологічних наук, професор Львівського національного медичного університету ім.Данила Галицького Ростислав Білий у коментарі Тижню пояснює, шо рекомбінантний антиген синтезується штучно:
“Простіше кажучи – це шматочок вірусу який синтезовано в лабораторних умовах із відносно простих хімічних компонентів. Як правило такий антиген володіє низькою імуногенністю (здатністю викликати імунну відповідь), і тому потребує додавання сильного ад’юванту для ефективної роботи”, – пояснює Ростислав Білий. Ад’ювант – сполука, що посилює імунну відповідь на дію антигена і входить до складу сучасних вакцин.
За технологією, до складу вакцини увійшли ад'юванти на основі нанодіамантів – вони забезпечують гіперактивацію імунних клітин. Наразі клінічні досліди на тваринах проходять успішно: “Ми маємо розробки, які забезпечують стійку імунну відповідь у мишей протягом 240 днів (при тривалості життя ~400 днів)”, – резюмує науковець.
Щоб масштабувати дослідження української вакцини, необхідна більш активна державна політика, яка б демонструвала зацікавленість влади у створенні національного продукту. Дослідник пояснює, що за наявного арсеналу технологій та готовності партнерів синтезувати антиген, можна починати впровадження розробки, однак тут починається “бюрократична тяганина” із залученням юристів, оформленням документації, сертифікації, пошуку відповідних клінічних центрів та добровольців. Для впровадження потрібна пропозиція інфраструктури з боку держави, а не запит науковців на фінансування, адже питання переходить з наукової у організаційно-юридичну площину.
Читайте також: Уляна Супрун: Є багато ризиків того, що Україна не зможе закупити вакцини від COVID-19
“Наявність сильних ад’ювантів(речовин, що посилюють імумнні відповіді- Ред) зробить вакцину безсумнівно більш ефективною, ніж традиційні підходи з ад’ювантами попередніх поколінь (солі алюмінію) і більш безпечною ніж аденовірусний вектор (загадайте побічні симптоми після першої дози аденовірусних вакцин). Але слід враховувати, що вакцина, це не лише ад’ювант і антиген, а конкретний фармацевтичний продукт, який має певний склад, вартість, спосіб зберігання, ефективність для різних вікових груп та груп із ослабленим імунітетом”, – пояснює Ростислав Білий.
Тому сформулювавши національну вакцину, тобто обравши оптимальні антигени та ад’юванти, додавши консерванти, зазначив науковець, потрібно дослідити стабільність суміші за різних температур, оцінити ефективність, тощо.
“Якщо говорити про нашу розробку – ця технологія піддається легкій зміні антигенів, тобто може бути адаптована до нових вірусів і нових мутацій. Тому найкраще її застосування – не шукати заміну уже існуючим вакцинам до SARS-CoV-2, а використати її для створення нового продукту, наприклад “анти-дельта”, – прокоментував професор Ростислав Білий.