Якщо хтось забув: Новобогданівка – селище в Запорізькій області, де регулярно раз на два спекотних літа вибухали снаряди на артилерійських складах. Нині склади закрито, вибухонебезпечні боєприпаси та снаряди вивезено, але… Скільки ще таких Новобогданівок в Україні?! До речі, про статистику: за даними Міністерства оборони, сотні тисяч старих або надлишкових озброєнь та боєприпасів зберігаються у неналежних умовах на кількох десятках військових баз та військових складів у різних областях України. (Точних цифр Міноборони не називає…) В нашій країні розроблена й ухвалена Державна програма з утилізації таких видів озброєнь (до 2018 р.), але фінансування на неї немає. Тож українські військові свого часу звернулися до колег із НАТО з пропозицією – спільно утилізувати і знищити застарілі та надлишкові озброєння, які є в Україні і не використовуються її армією.
Далі події розгортались по-військовому оперативно й чітко: у грудні 2001-го Кабінет Міністрів України та Організація НАТО з матеріально-технічного забезпечення і постачання (NAMSO) підписали Меморандум про взаєморозуміння у сфері матеріально-технічного забезпечення. Після того було створено Трастовий фонд, що розпоряджається коштами, які виділяють на проект його учасники та донори, зокрема Євросоюз. За підрахунками учасників проекту, в результаті його виконання буде утилізовано та знищено 133 тис. тонн боєприпасів, 1,5 млн одиниць легкої та стрілецької зброї. Сам проект розрахований на 12 років і має чотири етапи.
У листопаді 2005 року підписано Імплементаційну угоду між Кабінетом Міністрів України та NAMSO щодо утилізації переносних зенітно-ракетних комплексів (ПЗРК), легких озброєнь, стрілецької зброї та звичайних боєприпасів». І незабаром у Шостці буде знищено першу тисячу ПЗРК… А цими днями учасники проекту підбили підсумки його першого етапу (2006 – квітень 2011 рр.). За словами керівника проекту від України Василя Литвинчука, за цей період знищено або ж утилізовано 15 тис. тонн боєприпасів, 400 тис. одиниць легкої та стрілецької зброї, 1 тис. ПЗРК; на це пішло понад €10 млн. Щоб не вдаватися до великих цифр і сум, українські військові наводять один яскравий приклад: утилізація одного старого чотирикілограмового автомату Калашникова дає на виході 2,3 кг металу, який використовують потім металурги. А загалом сучасні технології утилізації зброї дають змогу перетворювати зброю на корисні метали і сполуки, з подальшим використанням у мирних цілях. Наприклад, вибухові речовини на кшталт тротилу використовують у вуглевидобувній промисловості.
Технології для утилізації озброєнь Україна отримала у рамках проекту від Канади, звідтіля ж приїздили професіонали, які провели майстер-класи для українських робітників. Доктор Фредерік Пежо, менеджер Трастового фонду, експерт NAMSO, пояснив: «Утилізація зброї має не лише позитивний безпековий ефект, а і відіграє чималу соціальну роль – маю на увазі підвищення кваліфікації робітників та збільшення кількості робочих місць на українських підприємствах, які беруть участь у нашому проекті… Так, 15 тис. тонн боєприпасів ми «перетворюємо» на понад сім тисяч тонн металобрухту, а одна знищена тонна боєприпасів створює десять робочих місць…»
Найближчим часом Україна і НАТО чекають на початок другого етапу проекту, який передбачає знищення й утилізацію 76 тис. тонн боєприпасів, 366 тис. одиниць стрілецької зброї та 3 млн протипіхотних мін. «Маємо повністю погоджений з урядом та Радою національної безпеки та оборони України план здійснення другого етапу. Його має у найближчі тижні підписати прем’єр-міністр Микола Азаров, а восени ми почнемо втілювати проект», – каже заступник міністра оборони Володимир Омельянчук.Провідною державою (supervisingstate) проекту на першому і другому етапах є США. Посол Сполучених Штатів в Україні Джон Теффт зазначає: «Проект з утилізації зброї в Україні найбільший із аналогічних проектів у світі. США мають досвід співпраці у цій царині з Грузією та Молдовою, але такого рівня співробітництва, такого порозуміння, як в Україні, в інших країнах пригадати складно… Мені здається, що утилізація старої або надлишкової зброї підвищить рівень безпеки в Україні та унеможливить трагедії, подібні до вибухів у Новобогданівці».
Військові визнають: якби не цей демілітаризаційний проект, Україна би десятиліттями знищувала стару й надлишкову зброю, і невідомо, які би при цьому застосовувались технології та за яких умов би зброя знищувалась. Не секрет, що часто вибухи на артилерійських складах стаються не лише внаслідок дії людського фактору чи неналежного зберігання, а і через «втомлений метал». Тож проект України і НАТО значно пришвидшив процес і процедуру знищення старої «втомленої» зброї…
P.S. Новобогданівський зал у краєзнавчому музеї Мелітополя вартий уваги: там зібрано письмові й аудіоспогади очевидців: мешканців села, військових та бійців Міністерства з надзвичайних ситуацій, які брали участь у боротьбі з вогнем та «роззброювали» склади… А ще вражають фотографії, зроблені тими самими ліквідаторами та журналістами: вибиті шибки, потрощені клуні та сараї, перелякані люди… На війні, як на війні?!