Міністра освіти та науки України Лілія Гриневич та міністр людських ресурсів Угорщини Золтан Балог домовилися по декільком напрямках співпраці щодо закону про "Про освіту". Про це в четвер, 19 жовтня, за підсумками зустрічі повідомила Гриневич.
"Ми провели дуже конструктивний діалог і готові досягнути спільних домовленостей, які полягатимуть щонайменше в п'яти пунктах", – заявила вона.
За словами Гриневич, модель, за якою навчатимуться діти в угорських школах, буде вироблено в консультаціях з угорською громадою.
"Ця модель буде представлена у вигляді інших нормативних актів, зокрема в законі про середню освіту, у навчальних планах для шкіл угорською мовою навчання, де буде визначено обсяг і які саме предмети, а також у нових підручниках, підготовці вчителів". – зазначила очільниця МОН.
Вона наголосила, що українська сторона зобов'язується до узгодження цієї моделі, а також до отримання висновку Венеційської комісії не робитиме жодних кроків у зміні системи навчання, що на сьогодні існує в угорських школах.
Гриневич спростувала інформацію щодо закриття шкіл національними мовами навчання чи звільнення вчителів цих шкіл.
"Ці міфи можуть створюватися тільки нашими супротивниками", – наголосила міністр. Водночас, угорський міністр Балог висловив готовність до подальших переговорів.
"Я відчуваю, що ми надзвичайно конструктивно провели діалог. Я хотів би, щоб широкий загал України зрозумів те, що ми намагалися показати позицію угорців, які проживають в Україні. Те, що є добрим для громади України угорської національності, саме це є добрим для Угорщини. Надалі ми прагнемо продовжувати діалог у консенсусі і з угорською спільнотою. Ми готові до проведення подальших перемовин щодо методів навчання, викладання і застосування цього закону", – сказав він.
Як повідомлялося, 28 вересня в Україні набув чинності закон "Про освіту", який, серед іншого, запроваджує в Україні 12-річну повну загальну середню освіту. Законом передбачено, що представникам національних меншин України гарантується право на навчання в комунальних закладах для отримання освіти поряд із державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою.
Міністри закордонних справ Болгарії, Греції, Румунії та Угорщини заявили, що занепокоєні прийняттям в Україні нового закону про освіту й мають намір звернутися до Ради Європи і ОБСЄ.
Згодом Угорщина вирішила блокувати будь-яке подальше зближення України та ЄС через підписання президентом України Петром Порошенком закону "Про освіту", а також попередила Україну про можливі санкції в разі невідкликання закону про освіту.
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила рішення з рекомендаціями Україні за підсумками термінових дебатів щодо мовної статті українського закону "Про освіту". Відповідне рішення Асамблеї доволі жорстко засуджує те, що Верховна Рада ухвалила закон про освіту, змінивши "мовну статтю" без консультацій з представниками національних меншин.