“Рідкоземи використовують у виготовленні оборонних технологій через їхню специфічну структуру атомів. Вона наділяє РЗМ певними оптичними, металургійними, електричними та магнітними властивостями. “Поклади руд рідкоземельних металів є в 34 країнах, найбільші з них розташовані в Бразилії (32%) та Китаї (22%). Обсяг світового ринку цієї сировини оцінюють у $8 млрд, щороку у світі виробляють близько 170 тис. т таких мінералів”, – пояснює оглядач Володимир Заблоцький у 24 числі Тижня.
Кожного року Україна потребує 400-600 металів цієї групи, світова потреба понад 81 тис т. “Водночас в Україні родовища РЗМ не розробляють, але країна імпортує щороку понад 100–115 т рідкоземів для потреб оборонного та інших секторів”, – пише Заблоцький.
В Україні кількість пунктів концентрації РЗМ сягає кількох сотень. Щоправда, вони потребують додаткового вивчення. “Більшість з них розташовані в межах Українського щита, який експерти розглядають як найбільшу рідкоземельну металогенічну провінцію Європи. У межах останньої виділено три райони концентрацій РЗМ: Південно-Східний, Північно-Західний і Центральний”, – пише оглядач.
Читайте також: Брудні гори, що здатні очистити Донбас
Великі надії покладають на досліджене Азовське цирконій-ітрієве рідкісноземельне родовище в Нікольському районі, що в Донецької області. Ресурси цього родовища до глибини 300 м оцінюють у 56 млн т руди, що, як йдеться в статті, “перевищує найбільші розвідані запаси в Китаї (43 млн т)”. Географічне розташування, наближене до Європи, також робить його привабливим для експлуатації.
“Дослідження руд підтвердили можливість промислового вилучення РЗМ шляхом гідрометалургійного очищення”. Причиною, чому з родовищем досі не працюють Володимир Заблоцький називає певні технологічних і економічні проблеми, що потребують термінового вирішення, адже через них в родовища не можуть зайти інвестори.
“Водночас Україна могла б зайняти гідне місце і як експортер РЗМ, і як виробник високотехнологічної продукції з них. На думку вчених НАН України, цьому могло б сприяти створення гірничорудного вузла в Приазов’ї як основи формування та розвитку вітчизняної рідкіснометалевої галузі з неабиякими експортними перспективами”, – прогнозує журналіст.