Я дуже задоволений і гордий досягненнями України за останні півтора року. Хай і з тимчасовими втратами території, але вам вдалося призупинити російську агресію і створити міцну та професійну команду в уряді. Зараз ви починаєте головні реформи, які ми провели 20 років тому.
Озираючись на шлях, пройдений Литвою, й оцінюючи виклики та перетворення, які ще чекають на Україну, я дуже добре розумію, що найбільші ваші проблеми полягають не в плануванні необхідних реформ і покращенні боротьби з корупцією. Найважливіші виклики – закласти справді міцні й стабільні політичні підвалини, щоб Україна ніколи не відхилялася від європейського курсу реформ, незважаючи на жодні політичні коливання, які можуть принести вибори в майбутньому.
Ми були успішнішими за Україну. До цього спричинилося кілька історичних і геополітичних факторів. Два з них відіграли головну роль за останні 25 років.
По-перше, від самого початку демократія в Литві міцно стояла на ногах. На найранішому етапі з національно-визвольного руху «Саюдіс» народилася правоцентристська консервативна партія «Союз Вітчизни», а в лівоцентристській частині політичного спектра після розпуску Комуністичної партії з’явилася Соціал-демократична партія. Важливо те, що ще в 1992 році після перемоги на виборах ліві партії чітко дали зрозуміти: вони не зрадять прозахідних прагнень Литви. Саме тому литовці могли обирати між лівими й правими, не будучи змушеними робити вибір між Брюсселем і Москвою. Це дало змогу досягти тривалого парламентського консенсусу в питанні реформ, які мали проводитися в Литві, й наблизити нас до європейських стандартів. І праві, і ліві партії при владі рухалися в одному напрямку.
Читайте також: Україна народилася заново
Стабільній демократії в Литві сприяли також взаємодія та співпраця від самого початку, коли і визнані лідери, і еліти наших політичних партій брали участь в офіційних та неофіційних мережах співробітництва з нашими західними друзями й партнерами. Політичні партнери в країнах Скандинавії, у Німеччині, Британії та США навчали нас європейських політичних стандартів. Ми вчилися і в правих, і в лівих партій цих країн, які також виділяли кошти на підтримку неофіційної співпраці під своєю егідою. Це привело до розвитку дружніх партнерських відносин із багатьма тогочасними політичними лідерами Європи, чимало з яких згодом очолили владу в своїх країнах.
Ось моя порада українській політичній еліті: забезпечте міцні, справді європейські позиції вашій демократії. Я знаю партії владної коаліції, особисто знайомий із їхніми лідерами, і з багатьма з них ми належимо до однієї європейської родини правих партій – Європейської народної партії. І хоча я політик правого крила, але вважаю, що в Україні серйозно не вистачає справжньої проєвропейської лівої партії, яка захищала б європейський вибір України й водночас пропонувала б переконливу ліву альтернативу проєвропейського економіко-соціального курсу. Нехай на майбутніх виборах люди обирають між проєвропейськими лівими й проєвропейськими правими партіями, а не між Москвою та Брюсселем.
Ще одна моя порада українським політичним партіям: вступайте у формальні та неформальні мережі для співпраці з однодумцями з інших партій. Інвестуйте необхідні ресурси, відвідуйте всі партійні та політичні семінари й запрошуйте вже наявних і можливих друзів.
Крім стабілізації політичних засад в Україні це ще й допоможе українській демократії міцно, по-європейськи стояти на ногах. Ще важливіше – це дасть їй змогу знайти справжніх захисників своїх проєвропейських прагнень. Членство в ЄС фактично стало другим чинником, який допоміг Литві не зійти з курсу необхідних реформ. У результаті Європа досить рано запропонувала нам гарантії членства: по-перше, тому що ми були включені в партійні мережі наших друзів, по-друге, тому що ці мережі допомогли нам знайти серйозних захисників нашого наміру вступити до ЄС. Зокрема, найбільше ці наші прагнення обстоювали скандинави в Берліні, Вашингтоні та Брюсселі.
Читайте також: Три страхи Європи
І останнє за чергою, але не за значенням: крім партійних мереж створюйте й культурні. Тому що вам усе ще потрібно довести європейцям очевидне: в Україні є багата істинно європейська культура. Європа зараз дещо втомлена й переживає період криз. Тому необхідно стукати в усі європейські двері й говорити про Україну як про європейську державу та націю. Для цього вам потрібна команда активних адвокатів України з числа ваших найближчих сусідів. Литва залишається одним із них. Українці повинні відвідувати європейські столиці, розповідаючи свої історії успіху, а не просто просити допомоги. Україна здобуде успіх, але необхідно закласти його політичні підвалини.
Цей матеріал опубліковано у спецвипуску Світ у 2016