Пшемислав Журавський вель Ґраєвський радник міністра закордонних справ Республіки Польща, професор Лодзького університету

Україна і Тримор’я

Опінії
4 Жовтня 2021, 12:56

Користуватися всіма перевагами співпраці дає можливість приналежність до єдиного європейського ринку з його вільним рухом людей, товарів, капіталу й послуг. Україна не входить до ЄС, проте має з ним угоду про асоціацію, а в її рамках — Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (DCFTA). Із 2017 року існує також безвізовий режим із Євросоюзом. Це не те саме, що безперешкодне переміщення людей, однак він значно його полегшує. Тож масштаб відкритості між ЄС і Україною доволі широкий, щоб співпраця Києва із державами ІТ була обопільно корисною.

Україна була запрошена на перший саміт ІТ у Дуб­ровніку 2016-го. На жаль, команда президента Петра Порошенка, орієнтована на Німеччину, з огляду на несхвалення Берліном цієї ініціативи не скористалася запрошенням. Нагода минула. Нині українці розчаровані, що не належать до ІТ, а «Північний потік-2» показав справжнє обличчя Німеччини. Про тісну співпрацю з Тримор’ям заявив український прем’єр-міністр Денис Шмигаль на зустрічі з прем’єром Польщі Матеушем Моравецьким у Карпачі 9 вересня цьогоріч.

Читайте також: Грузія й Україна — потенційні партнери Тримор’я

Україна — учасниця численних проєктів у рамках ІТ, зокрема найприкметнішого Via Carpatia, у якому бере участь як повноправна сторона на підставі Ланцуцької декларації II (3 березня 2016 року) і III (17 квітня 2019 року). Частиною системи транспортної мережі в регіоні стане також запланована автострада ГО (Гданськ — Одеса) на шляху Гданськ — Люблін — Замостя — Львів — Тернопіль — Хмельницький — Вінниця— Умань, де вона з’єднається з автострадою Київ — Одеса. Цьому проєкту обіцяно надати фінансову підтримку з ЄС. Він стане віссю співпраці портів в обох кінцевих містах запланованої траси, тобто Гданська й Одеси. Відповідний «Меморандум про наміри співпраці» у цій справі між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та правлінням морського порту АТ «Гданськ» підписали представники обох компаній 13 жовтня 2020 року в Одесі за присутності президентів Польщі й України. При цьому у виданій з нагоди візиту до України президента Анджея Дуди спільній заяві глав обох держав є теза, що «Республіка Польща підтримує поглиблення співпраці України з Ініціативою Тримор’я».

Без членства в Євросоюзі Україна не може стати повноправною державною Ініціативи Тримор’я. Однак не про прапори й символи мова, а про зміну матеріальної реальності у вимірі інфраструктури. На цьому полі вона може (а отже, і повинна) працювати якомога інтенсивніше

Проєкт «Диверсифікації джерел поставок газу й інтеграції газової інфраструктури в Регіоні Тримор’я» з упровадженням проєкту «Балтійська труба» (газопровід з норвезьких родовищ через Данію до Нехожа, управління яким здійснює польський оператор Gaz System), і транскордонних інтерконекторів має ще більше стратегічне значення, ніж автостради. Цим проєктом спільно керують Польща, Словаччина, Данія й Норвегія. В українському вимірі він передбачає створення транзитного коридору для газу, зокрема, побудову нового газогону з Польщі до України, модернізацію компресорної станції в Страхоціні, розбудову внутрішньої мережі транзиту блакитного палива в обох країнах і, внаслідок цього, надання польсько-українській системі інтерконекторів «Германовіце — Більче-Волиця» здатності перекачувати 5 млрд м3 газу щорічно. Реалізація цього проєкту запланована на 2022 рік. Купівля польською компанією PGNiG частки «Карпатгазвидобування» 31 серпня цього року зміцнило співпрацю в енергетичній сфері.

Читайте також: Die Welt: Проєкт «Полярний Шовковий шлях»

Україна також бере участь у румунських проєктах транспортної біржі ІТ й важливій для запобігання повеней (особливо на Закарпатті) цифровій платформі моніторингу гідрографічної бази в регіоні ІТ, а також у проєкті залізничного сполучення Viking Train, польському проєкті керування дронами невеликої висоти польоту (Центральноєвропейський демонстратор дронів), у побудові другої залізничної лінії між Копером і Дівачою та реконструкції залізничного сполучення «Любляни». При цьому останні два проєкти, хоч і віддалені від України географічно, є частиною залізничної мережі, яка об’єднує країну із Західною Європою. Ба більше, Україна розглядається як майбутня партнерка у проєкті румунсько-угорсько-словацького коридору наземного транзиту газу в рамках ІТ.

Без членства у Тримор’ї Україна вже бере участь у багатьох його проєктах. Є закономірним продовженням транспортної інфраструктури ІТ й ключовою державою для транзиту газу в регіоні. В інституційному вимірі взаємодії Києва з Тримор’ям важливим є прецедент членства України у форматі співпраці держав-членів ЄС — у Мак­рорегіональній стратегії ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР), в якій Україна головуватиме 2022 року.
Без членства в Євросоюзі Україна не може стати повноправною державною ІТ. Однак не про прапори й символи мова, а про зміну матеріальної реальності у вимірі інфраструктури. На цьому полі вона може (а отже, і повинна) працювати якомога інтенсивніше, долучаючись до корисних для себе триморських проєктів. Польща задля власної вигоди її в цьому підтримує й підтримуватиме далі. 

98