З Віктором Януковичем знову трапилась філологічна халепа. Виступаючи на саміті ОБСЄ в Астані, він пообіцяв: «Завдяки позаблоковому статусу України “ми будемо “чесним брокером”. Стосувалась обіцянка 2013 року, коли Україна стане головувати в ОБСЄ.
Витоки цього афоризму, написаного президентові чи то клерками АП, чи, може, особисто Ганною Герман, можна легко віднайти у «залізного канцлера» Отто Бісмарка.
У 1878 році, змушуючи Російську імперію денонсувати Сан-Стефанський договір, він пообіцяв, що Німеччина буде «чесним маклером» у посередництві між Росією і Туреччиною.
Нагадаємо, що «чесний посередник» зробив усе, аби Росія підписала невигідний для неї Берлінський трактат. Однак фрейдистська суть обмовки не в цьому. Річ у тім, що «брокер» відрізняється від «маклера» приблизно так як словосполучення «Віктор Федорович Янукович» від «Отто Едуард Леопольд фон Бісмарк Шенхаузен».
Маклер – за своєю суттю несе інформаційну функцію. Представляючи інтереси біржі ( чи іншої структури), він намагається організувати процес купівлі-продажу, аби всі учасники ринку грали за одними правилами.
Логіка брокера – абсолютно інша. Будучи представником клієнта, він намагається принести своєму замовнику прибуток. Або принаймні чітко виконати його вказівки. Оскільки лише в такому випадку йому перепадуть його комісійні.
Не випадково, на біржах маклери користуються картками мирного зеленого кольору, а брокери – агресивного: червоного або синього.
Безумовно, що навряд Віктор Янукович мав на меті натякнути Європі, що вже в 2013-му з головуючим ОБСЄ треба буде домовлятись про невеликий відкат. Президент у даному випадку – читач доповідей, а не письменник. Однак, якщо навіть дрібний клерк в Адміністрації Президента починає настільки обмовлятись по Фрейду, то може варто для аналізу нині діючої влади запрошувати не тільки політиків і економістів, а й психоаналітиків?