Про це в інтерв'ю ZN.UA повідомив уповноважений уряду України з питань європейської інтеграції Валерій П'ятницький.
При цьому він додав, що для багатьох товарів, на які була не нульове мито, передбачені перехідні періоди для поступового скорочення мит — три-п'ять років (максимум до семи).
«Є тільки два винятки. Спеціальні режими — для автомобілів (групи 8703, тобто автомобілів для перевезення людей), а зі швейних і текстильних виробів — для товарів секонд-хенду. Стосовно останніх ми домовилися про поступове зниження мита до нуля за п’ять років, але при цьому застосовуватиметься система вхідних цін. Зізнаюся, тут ми запозичили досвід ЄС, який використовується щодо овочів та фруктів», — додав Пятницький.
Урядовий уповноважений нагадав, що «наші швейники-текстильники певний час навіть розгорнули було кампанію — мовляв, усе пропало, товари секонд-хенду заполонили український ринок».
«Ми придумали застосувати вхідну ціну, яка розраховуватиметься на підставі даних про контрактну вартість готових швейних виробів, що експортувалися в Україну за репрезентативний період — попередні три роки. Тобто ми беремо основні різновиди виробів, дивимося митну статистику й митну вартість, розраховуємо середню величину і помножуємо на певний коефіцієнт, про який, гадаю, домовимося найближчими днями. І секонд-хенд повинен буде завозитися в Україну за ціною, не нижчою від цієї розрахованої митної вартості. Не знаю, наскільки це допоможе нашій легкій промисловості, але якщо збережеться попередній обсяг секонд-хенду з ЄС, то надходження до бюджету зростуть у кілька разів. Тому що офіційна вартість секонд-хенду на сьогодні прямо сміховинна», – зазначив він.
Крім цього, за його словами, Україна і Євросоюз домовилися про те, що ЄС відмовиться від експортних субсидій на сільгосппродукцію в торгівлі з Україною.
«Це дуже важливо. Європейська єдина сільгоспполітика спрямована на внутрішню підтримку, вона для їхнього внутрішнього ринку. А для нас важливо, щоб їхня c/г продукція не субсидіювалася при експорті в Україну. І Європейський Союз узяв на себе зобов’язання внести відповідні зміни до свого законодавства. Ми теж змусили їх змінювати свої директиви», — сказав чиновник.
За словами урядового уповноваженого, з європейського боку — те ж саме, і залишається досить обмежена група продукції, за якою є так звані тарифні квоти.
«Там європейці нічого не знижують, а просто дають обсяг, на який мито нуль. Сюди ввійшли м’ясна продукція, частина молочної, зернові, похідні від зернових, цукор. Фрукти-овочі лібералізували повністю. Там є тільки вхідні ціни. Їх було встановлено досить давно, і реально на сьогодні бар’єром вони вже не є. Стосовно низки специфічних видів продукції (мед, часник, томатна паста, соки тощо) домовилися про досить великі квоти. Якісь позиції об’єднали (щоб збільшити квоти), якісь розділили (щоб наших же виробників не зіштовхувати лобами). І тепер, дай Боже, щоб усі ці квоти були заповнені».