Китай (і менше Росія) користаються з цього. Піднебесна має вже чотири вакцини. Із наукового погляду вони не надто інноваційні. Брак інформації справді тривожить. Ніхто за межами бюрократичного апарату Китаю не бачив належних клінічних даних про ефективність і безпечність. Виникають питання і щодо російської вакцини «Спутнік V». Проте зараз наявність переважає над сумнівами. Ці вакцини не вимагають ультранизьких температур зберігання. Одна ін’єкція китайської вакцини дає імунітет.
Як наслідок, сформувалася вакцинаційна дипломатія. Минулого тижня Associated Press нарахувала 25 країн, що почали використовувати китайські вакцини, а також іще одинадцять, які вже отримали поставки (Китай заявляє, що кількість більша, але не оприлюднює деталей). Росія зареєструвала «Спутнік V» у 45 країнах. Угорщина й Сербія стали першими у Європі, що зажадали отримати ці вакцини, і навіть поборники атлантизму, як-от Польща, Чехія та Словаччина, наслідують їхній приклад.
Читайте також: Імперіалістична амнезія
Західні можновладці повинні ретельно це обміркувати. Незважаючи на всі вади, Китай і Росія мають науковий вплив і престиж. Пандемія дала їм можливість, і вони нею скористалися. Тепер не варто дивуватися, що охорона здоров’я ввійшла до їхнього арсеналу політичної війни. Недоліки і провали наших державних служб — не просто ганебні та прикрі. Це зліплені своїми руками загрози національній безпеці. Китай і Росія, імовірно, лише тимчасово матимуть переваги. Індія — потужна сила у сфері виробництва вакцин. Дедалі важливішу роль відіграє Ізраїль. Активізується глобальний альянс Covax, нехай і з запізненням. Урешті-решт, більшості людей запам’ятаються уколи, які вони отримали, а не ті, що їм не дісталися.
Вселяє надію також те, що нашим противникам не вдається скористатися позитивним враженням, яке вони справляють. Росія ніяк не облишить війну в Україні й абсурдні атаки на історію та культуру інших країн (нещодавно вона заявила, що національний герой Естонії, літератор Антон Таммсааре був «російським письменником»). Такі невиправдані кривди можуть добре «заходити» в самій Росії, але не завоюють сердець за кордоном.
Китайські дипломати й далі практикують «дипломатію воїна-вовка» — тобто залякують критиків, щоб змусити їх замовкнути. Так, у Копенгагені посольство КНР поскаржилося міській владі щодо скульптури, яка прославляє продемократичний рух Гонконгу, що її тимчасово встановили біля парламенту.
Політичний радник посольства Чжан Су заявив, що скульптура «неприйнятна» для народу Піднебесної; засвідчує втручання у внутрішні справи Китаю; буде «образливою» для багатьох китайських туристів у місті; може становити ризик у сфері безпеки з огляду на «конфронтацію»; зашкодить дансько-китайським відносинам.
Читайте також: Життя після розлучення
Мені треба надіслати йому квіти й цукерки. Після холодної війни мені важко давалися спроби пробудити Данію від апатії у сфері безпеки. Старання Чжана Су виявилися значно дієвішими за мої. Доказом того, що ви досі мешкаєте у вільній країні, є те, що ви вільні казати й робити те, що не до вподоби Комуністичній партії Китаю. За це варто боротися. Він ідеально це проілюстрував.
Піднебесна й Росія не виявляють ознак скоординованого підходу. Вони навіть конкурують (зокрема й за продаж вакцин). Проте в одному важливому напрямі їхні дії перетинаються. Європейські країни, що зазнали каверз і нападок Китаю, більше дослухатимуться до застережень щодо РФ, що можна назвати імунною реакцією.