Угорщина підпише з російським Газпромом нову угоду про постачання природного газу в обхід України та отримуватиме по 4,5 млрд куб. м газу в рік. Цей контракт планують укласти до кінця вересня поточного року, а діяти він почне з 1 жовтня.
Цю угоду мають укласти через закінчення терміну дії попередньої між угорським споживачем та російським постачальником. Вона стала можливою після того, як завершили розбудову південних обхідних маршрутів ("Блакитного", "Турецького" та "Балканського" потоків).
Саме цим маршрутом постачатиметься 3,5 млрд кубометрів газу для потреб Угорщини. Ще один мільярд буде постачатись через австрійську територію, пояснив у коментарі Тижню член Експертної ради Міністерства енергетики Геннадій Рябцев.
“Те, що Україна перестає бути транзитною державою зрозуміло вже давно, адже РФ реалізує план мінімізації залежності від всіх країн-транзитерів, не лише України, але й Білорусі та Польщі. Обсяги зменшуватимуться впродовж наступних п'яти-семи років – це закономірний процес, тому що РФ не бажає залежати від транзитерів, а європейські споживачі бажають отримувати російський газ без будь-яких політичних проблем, які можуть перервати надходження енергоносіїв до Європи”, – пояснив фахівець.
Читайте також: “Газпром” перестає закачувати газ у Європу. Для чого це робиться
За його словами, безпосередньо зараз підписання контракту наслідків для України не матиме.Однак наслідки мають обхідні маршрути, які вже збудовані. Як відзначив Геннадій Рябцев, якщо минулого року в контракті між Газпромом і Нафтогазом було зазначено обсяги – 65 млрд кубометрів, то цього року – лише 40 млрд.
“Українська ГТС вже втратила транзитний потенціал, його більше немає. Після 2014 року на східних кордонах України залізна завіса. Вартість ГТС за незалежним аудитом скоротилася на порядок. Якщо її оцінювали у $15 млрд, то тепер вона коштує $1,5 млрд. Її транзитні потужності після 2024 року реально становитимуть 15-20 млрд кубометрів газу”.
На думку експерта, потрібно сконцентруватись на оптимізації потужностей української ГТС та переорієнтуванню її на внутрішні потреби. Збільшення транзиту через територію України вже не відбудеться, тому труба має працювати на українських споживачів, а модернізація обладнання повинна стати головним пріоритетом.