У ніч на 20 квітня на Празькому граді — давній резиденції чеських правителів, а нині президента — з’явився гігантський світловий напис «VELEZRADA» (чеськ. державна зрада. — Ред.). Активісти, які спроєктували світляні букви на стародавніх стінах, представилися як організація «Зупинімо державну зраду». Поки про них більше нічого не відомо. У листі, що потрапив у медіа разом із фотографіями «державної зради» на Празькому граді, активісти називають президента Земана агентом ворожої країни, що напала на Чехію та вбила чеських громадян, та закликають парламент розпочати справу проти нього за звинуваченням у державній зраді. Така акція стала наслідком інформації, оприлюдненої на суботній пресконференції прем’єр-міністром Андреєм Бабішем та віцепрем’єр-міністром (наразі він іще й міністр внутрішніх справ і тимчасовий міністр закордонних справ) Яном Гамачеком. Тоді чеські політики заявили, що за вибухами на складах боєприпасів у Врбетіце на сході Чехії в жовтні 2014 року (внаслідок них загинули двоє громадян Чехії Вратіслав Гавранек та Лудек Петржік) стоять російські агенти ГРУ із сумнозвісної військової частини № 29155. Тиждень вже раніше писав про діяльність цього секретного підрозділу (читайте «Російська рулетка» в № 1/2020), члени якого зводять рахунки з противниками Кремля.
Ці факти стали вибуховими для політичного життя Чехії та двосторонніх взаємин із Росією. Чимало політиків, зокрема голова Верхньої палати чеського парламенту Мілош Встирчел, перший віцеголова Сенату Їржі Ружичка та деякі депутати, назвали дії російських спецслужб у 2014 році у Врбетіце «актом державного тероризму». Щоправда, прем’єр-міністр Бабіш у понеділок спростував це твердження, заявивши, що «агенти вчинили терористичний акт проти товарів болгарського бізнесмена, який продавав їх у країни, що воюють проти Росії».
Упродовж останнього місяця політичні зміни в Чехії демонстрували її рух у бік посилення співпраці з Росією. Це відбувалося через посилення політичного впливу президента Мілоша Земана, який є давнім прихильником Кремля. І хоча з позицій права він має дуже обмежені повноваження (Чехія — парламентська республіка), Мілошеві Земану завдяки прихильній до нього «Комуністичній партії Богемії та Моравії» (КПБМ) вдалося вибудувати важелі впливу на нинішній уряд. «Нинішні дії Земана виходять поза його конституційні права та повноваження. Оскільки Чехія — парламентська республіка, за зовнішню політику відповідає уряд або парламент», — пояснює у коментарі Тижню голова програми й дослідження Східної Європи чеського аналітичного центру «Європейські цінності» Давід Стулік. Однак нинішній уряд Андрея Бабіша — це уряд меншості. «Він існував лише завдяки підтримці комуністів», — додає Стулік. 14 квітня лідер КПБМ Войтех Філіп заявив, що вони «втратили довіру до партнерів по уряду». І це поставило під питання можливість існування кабінету Бабіша загалом. Окрім того, як пишуть у чеських медіа, через тиск на віцепрем’єра Яна Гамачека та потребу прем’єра Бабіша йти на поступки Земанові вдавалося домагатися змін в уряді та його політиці, яких він хотів.
Так, зовнішньополітичне бачення президента та міністра закордонних справ Томаша Петржічка діаметрально різнилося. Петржічек виступав за ціннісну проєвропейську зовнішню політику і, як і також звільнений міністр охорони здоров’я Ян Блатни, був проти постачання непогодженої в ЄС російської вакцини «Спутник V». Найголовніше — Петржічек блокував на рівні уряду прокитайський та проросійський зовнішньополітичний курс Земана. «Я розумію, що я сіль в оці (президента Земана — Ред.), оскільки привертаю увагу до безпекових ризиків тендеру (з розширення АЕС в — Ред.) Дуковани і відмовляюся вакцинувати людей несертифікованими китайськими та російськими вакцинами. Я несу відповідальність за свою працю, а мої висловлювання чітко відповідають коаліційній угоді», — коментував цю ситуацію Томаш Петржічек на початку березня. З огляду на додаткове тертя в чеській Соціал-демократичній партії, до якої належать і вже ексміністр закордонних справ Петржічек, і віцепрем’єр Гамачек, та тиск Земана, відставка Петржічка була неминуча. Окрім нього, у відставку відправили й міністра охорони здоров’я Яна Блатного. Цілком можливо, що позбутися своєї посади міг би й голова чеського телебачення Петр Дворжак. Своє незадоволення ним не раз висловлював президент Земан, звинувачуючи в прихильності до опозиції. Ймовірно, урядовці пішли на поступки президенту минулого тижня ще й для того, щоб зберегти коаліцію. «У Чехії президент формально призначає прем’єр-міністра. І за такої ситуації, коли в парламенті немає жодної більшості, президент отримав би право самостійно призначити технічний уряд», — пояснює Стулік. На його думку, можливість Мілоша Земана мати абсолютний вплив на уряд на щонайменше наступні пів року (восени на Чехію чекають парламентські вибори) могла б дорого обійтися країні. Зокрема, за цих умов російському «Росатому» могли б дати можливість виграти тендер на розбудову АЕС у Дукованах. Але інформація, оприлюднена на пресконференції у суботу, змінила все як у внутрішній, так і в зовнішній політиці.
Ані прем’єр, ані віцепрем’єр не називали конкретних імен підозрюваних агентів ГРУ під час пресконференції. Але того самого дня Національний центр із боротьби з організованою злочинністю чеської кримінальної поліції оголосив у розшук «у зв’язку з розслідуванням наслідків серйозного злочину» двох дуже знайомих після отруєння у Солсбері подвійного агента Сєргєя Скріпаля осіб — розвідників із секретної військової частини ГРУ № 29155 Алєксандра Мішкіна й Анатолія Чепігу. У вівторок, 20 квітня, Bellingcat та чеський тижневик Respekt, що проводять власне розслідування, оприлюднили детальнішу інформацію щодо організації вибухів у Врбетіце. За інформацією журналістів, до організації вибухів причетні не тільки двоє згаданих агентів, а загалом шестеро оперативників секретного підрозділу ГРУ. Окрім того, за їхніми даними, операція проходила під командуванням генерал-майора Андрєя Аверьянова, командира частини, що свідчить про важливість цієї операції. На складах у містечку Врбетіце, що на сході Словаччини, перебували боєприпаси, що належали болгарському бізнесмену Еміліану Гебреву. Відомо, що він продавав зброю до країн, що воюють проти Росії, зокрема й до України. Немає точної інформації, чи були серед 58 тонн боєприпасів, які знищив вибух, якісь передбачені для продажу Києву, однак чимало розслідувачів підозрюють цей факт (про це зокрема пише чеський тижневик Respekt). У 2015-му ті самі розвідники з секретної частини № 29155 намагалися отруїти Гебрева в Болгарії. Тоді також постраждав його син Хрісто та один із працівників компанії болгарського бізнесмена.
Під час пресконференції 17 квітня представники чеського уряду також оголосили, що Чехія висилає 18 російських дипломатів. Віцепрем’єр Гамачек, зокрема, заявив, що ці особи «були чітко ідентифіковані нашими секретними службами як офіцери ГРУ та СВР». У відповідь Росія оголосила персонами нон-ґрата 20 чеських дипломатів. Давід Стулік зазначає, що серед тих чеських дипломатів, яких вислали з Росії, є зокрема і заступник посла. До останніх подій Росія мала диспропорційно великий штат дипломатів та супровідних осіб у Чехії (у Празі, Брно та Карлових Варах налічувалося близько 140 осіб), натомість дипломатичний штат Чехії у Росії налічував трохи більше ніж 40 осіб. Після висилки 20 осіб у Москві ЧР буде представлена всього 5 дипломатами та 19 супровідними працівниками. Подальше скорочення дипломатичного штату російського посольства, на думку багатьох експертів, може означати активну дипломатичну війну. «Скоріш за все, дійде до того, що ми захочемо мати паритет у дипломатичному представництві», — вважає Давід Стулік. Посольство Росії у Празі вже давно привертає до себе увагу як незвично великим штатом (у значно більшій Великій Британії росіян із дипломатичними паспортами менше), так і тим, що відбувається у стінах посольства. Вже тривалий час у пресі з’являються повідомлення, що російська амбасада в Празі — це «гніздо для агентів».
Читайте також: Девід Кремер: «Путін найбільше експортує корупцію, але це ми її імпортуємо»
«На будь-яке подальше скорочення дипломатичного персоналу Росії в Празі не можна відповісти пропорційно. Отже, є шанс остаточно скорегувати нерівну кількість російського дипломатичного персоналу в Празі», — каже в коментарі Тижню колишній чеський дипломат та високопосадовець Їржі Шнайдер. Однак питанням, на його думку, залишається, чи піде на це чеський уряд. На початку жовтня цього року на Чехію чекають парламентські вибори. І їхній результат є критично важливим для майбутнього країни. Поки що складно сказати, наскільки сильним буде вплив нинішнього політичного «вибуху» на результати осінніх виборів. Однак оприлюднена 17 квітня інформація, на думку Давіда Стуліка, повертає політичну ініціативу в руки Андрея Бабіша і за сприятливих умов (як-то подолання пандемії та успішне проведення кампанії із вакцинації) може принести йому гарні результати восени. Згідно з останніми опитуваннями, його політична партія ANO має підтримку 23,5% і наразі перебуває на другому місці у перегонах. На першому ж місці — ліберальна коаліція «Пірати та мери» (до неї ввійшла «Піратська партія Чехії» та «Партія мерів і незалежних кандидатів») із 30% голосів. На третьому місці — правоцентристська коаліція «Разом» із 19%. Ці два блоки потенційно можуть створити урядову коаліцію в разі успіху на виборах восени. «Комуністична партія Богемії та Моравії» поки що, за опитуваннями, має необхідні для проходу до парламенту 5%, але чи вдасться зберегти їх до осені, невідомо. Так само поза парламентом, імовірно, опиняться соціал-демократи. Наразі у них лише 3% підтримки. На сьогодні ж основним політичним досягненням є недопуск російської державної компанії «Росатом» до тендеру на добудову АЕС. Хоча місцеві журналісти радять не поспішати радіти такій обіцянці прем’єра Бабіша, а зачекати на її втілення в життя.