У розпорядження газети «Левый берег» потрапив текст «Великого договору» – проекту Угоди про створення коаліції «Національного розвитку» фракціями Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко.
«Якщо документ опиниться в ЗМІ – нам усім кінець. Не у переносному сенсі – в прямому», – цитує видання вислів Олександра ТУРЧИНОВА на перших після краху зборах фракції. «Це ніколи не потрапить у ЗМІ – не допустимо!», – піддакували «регіонали». "У приватних розмовах запевняли: «Великий договір» взагалі не був підписаний – лише парафований, та й то ЛАВРИНОВИЧЕМ і… КОЖЕМ’ЯКІНИМ. На чому, власне, проколювалися – останній взагалі не входив до вузького кола переговорної групи", – пише "ЛБ".
За інформацією газети, від БЮТ активну участь у консультаціях, окрім безпосередньо Ю.ТИМОШЕНКО з О.ТУРЧИНОВИМ брали Віктор МЕДВЕДЧУК (який не пропустив жодного засідання робочої групи), Олександр ЗАДОРОЖНІЙ, у дещо меншій мірі – Андрій ПОРТНОВ. Від ПР – Віктор ЯНУКОВИЧ, Андрій КЛЮЄВ, Борис КОЛЕСНІКОВ, Олександр ЛАВРИНОВИЧ, Олена ЛУКАШ, Сергій КІВАЛОВ, Юрій ВОРОПАЄВ.
"Разом із проектом нової Конституції плодом їхніх спільних зусиль і став "Великий договір", – пише газета. – "Базова» його версія – Угода про створення коаліції "Національного розвитку"… "Повна версія" у ПР своя, у БЮТ – своя. "Серцеву" відрізняє більший обсяг, що пояснюється прописуванням усіх "спірних моментів" (винесених у заключну частину документа на зразок «перехідних положень) просто тут – у самому договорі. Тоді як "регіонали" наполягали на фіксації розбіжностей у окремому тематичному протоколі".
Сторони в результаті залишилися кожна при своїй думці, а пункти «Великого договору» формулювали максимально розпливчато – аби уникнути непорозумінь.
На завершальному етапі – за фактом досягнення принципових домовленостей, його мали намір насичити конкретикою (переліком першочергових для ухвалення законопроектів; фіксацією орієнтовних статистичних показників, покликаних вимірювати успіх/неуспіх спільної діяльності через певний час тощо).
"До цього, втім, не дійшло – в архівах невдалих парламентерів "Великий договір" залишився в "первозданному" вигляді – такою собі Декларацією намірів. Дефіцит конкретики негативно позначився на якості документа загалом. Ні особливо змістовним, ні професійним, ні просто грамотно написаним назвати його язик не повертається", – зазначає газета.
За її інформацією, окрім модернізованого Основного Закону, "Великого договору" й переліку взаємних претензій, ПР і БЮТ також напрацювали декілька протоколів, що розписують розподіл кадрових квот. Інформація щодо них украй суперечлива: за одними відомостями, протоколів було два, за іншими – чотири. Конкретизувати неможливо – схеми переділу посад існували виключно в чорнових варіантах і після провалу «ширки» були знищені, пише "ЛБ", зазначаючи, що в публічну площину нічого, окрім медведчуківскої Конституції, виносити не збиралися, а до підписання планували Коаліційну угоду.
Оригінал тексту, роздобутий газетою «Левый берег», – проект, підготовлений для візи Віктора ЯНУКОВИЧА й Івана КИРИЛЕНКА. Дата – відкрита, червень поточного року. Робоча (скорочена) назва – Угода про створення коаліції «Національного розвитку».
Преамбула документа – «Ми, представники Партії регіонів і Блоку Юлії Тимошенко» – прямо вказує на те, що «треті зайві», зокрема – Блок Володимира ЛИТВИНА, тут не планувалися. "Хоча спікеру, не чужому ПР «крилу» ЄЦ, також – двом особам у КПУ даний проект на ознайомлення, за нашою інформацією, таки передавали", – зазначає "ЛБ".
