Розмова держсекретаря США Ентоні Блінкена та глави МЗС Росії Сєрґєя Лаврова тривала півтори години. Спочатку повідомляли про плани двогодинної зустрічі, але закінчили швидше. Нижче переказ ключових тез сторін.
Сєргєй Лавров (зауваження редактора: по-перше, позиція Лаврова викладена першою, оскільки хронологічно він вийшов на брифінг першим. Сторони спілкувалися з пресою окремо. По-друге, Лавров повторив чимало російських пропагандистських штампів про ситуацію в Україні. Повний виклад цих думок вимагає наведення спростувань, що робилося вже неодноразово і є загальним місцем. Тому з метою економії часу і ресурсів редакції викладено лише те, що стосується безпосередньо консультацій з США і останніх подій): Позиція сторін зрозуміла. Ми почули сьогодні низку аргументів «про свободу вибору, свободу вибору альянсів, військових союзів». Ми навели цілу низку документів щодо необхідності «уникати кроків, які закріплюють безпеку однієї держави на шкоду безпеці інших держав» і попросили Ентоні Блінкена та його команду пояснити, як вони трактують необхідність дотримуватися цих зобов’язань, неодноразово підтверджених в ОБСЄ. Нинішня зустріч – проміжна. Блінкен нібито сказав Лаврову, що «задоволений обміном думками». Кілька разів з боку США підкреслили, що вже наступного тижня Росії нададуть письмову реакцію на її вимоги, викладені наприкінці грудня.
Папери, які Держдеп готував до сьогоднішньої зустрічі – «читати неможливо». Те, що там написано «не витримує критичного аналізу». Сьогодні обговорювали Україну, необхідність деескалації, що «вже стало заклинанням». Але завершили зустріч на тому, що США нададуть письмову реакцію на російські вимоги. Ми сьогодні говорили з Блінкеном про те, що вести діалог варто більш розумно і сподіваюся, що емоцій поменшає, але жодних гарантій немає.
Ми не збираємося нападати на Україну. Ми повторили тези щодо нерозширення НАТО на Схід. Це не кінець нашого діалогу. Ми вважаємо, що українське питання вимагає посиленої уваги, але не можна зводити до нього питання всієї архітектури європейської безпеки. Ми ще раз попросили США натиснути на Київ, щоб той виконав Мінські угоди. Питання розміщення російських військ на Кубі та у Венесуелі сьогодні не обговорювали.
На запитання кореспондента Associated press, чи можна вважати загалом сьогоднішні переговори кроком вперед, Лавров відповів так: «Спробу все розжувати вважаю недоречною». За його словами, далі процес розвиватиметься вже після отримання цих відповідей.
Також пролунало запитання, чи готова Росія визнати «ДНР» і «ЛНР» у випадку незгоди США надати гарантії безпеки? За словами Лаврова, коментарі на цю тему вже дали в Кремлі, але так званий «референдум» на Донбасі (невизнаний жодною державою світу акт прикриття російського вторгнення у 2014-му – Ред.) – був поворотним моментом. Але «представники Донбасу» відкликали свої рішення про незалежність на догоду Нормандській четвірці за умов повного виконання Мінських угод. Передусім – особливий статус у Конституції, амністія і вибори за погодженням з ними.
Вибрана цитата Лаврова: «Печально, що дорослі люди займаються отаким «контестом» (змаганням – Ред.) – у кого більше невідомо чого».
Ентоні Блінкен: Дискусія була змістовною та відвертою. Я доніс позицію США та наших європейських союзників, що ми твердо дотримуємося підтримки суверенітету України та її територіальної цілісності. Ми прямо зазначили, якщо будь-які російські військові сили перетнуть український кордон – це вважатиметься новим вторгненням і потягне за собою «швидку, сувору і об’єднану відповідь США і партнерів». Позаяк Росія має чимало методів втручання у справи не лише шляхом прямого військового вторгнення (наприклад, кібератаки або дії з використанням парамілітарних формувань), то такі дії потягнуть за собою «рішучу, вивірену і також об’єднану відповідь». Це те саме, що я говорив на зустрічах з українськими і європейськими посадовцями у попередні дні. Вирішувати проблеми необхідно в дусі взаємності, а це по-простому означає, що Росія також повинна розглянути наші занепокоєння, кроки, які ми всі, включно з Росією, можемо зробити для зниження ризиків, підвищення відкритості, посилення контролю над озброєннями, розбудови довіри. Окремо я зазначив Лаврову нашу стурбованість діями Росії по підриву миру й стабільності не лише конкретно щодо України, але й в інших місцях Європи та світу.
Це не були переговори, але це був відвертий обмін занепокоєннями та ідеями. Я доніс Лаврову принципи, на яких стоять США та партнери. Принципи стосуються права українського народу вільно обирати своє майбутнє. Тут немає простору для торгівлі. «Нічого про Україну без України. Нічого про НАТО без НАТО. І нічого про Європу без Європи». Я впевнений, що ми з Росією можемо досягати домовленостей, які сприятимуть спільній безпеці, але це залежить від припинення російської агресії щодо України. Тому зараз це вибір Росії: обрати шлях дипломатії, заснованої на принципах миру та безпеки, чи шлях, який вестиме до конфлікту, низки наслідків і міжнародного осуду. США і Європа стоятимуть поруч з Україною на обох шляхах. Я переконаний, що Лавров зараз краще розуміє нашу позицію і навпаки. Пізніше я донесу про результати зустрічі керівництву США, а в найближчі дні нашим партнерам. Ми з Лавровим погодилися продовжувати дипломатичний процес. Ми надамо Росії наші занепокоєння та ідеї, викладені письмово та детальніше, наступного тижня.
Також на зустрічі обговорювали питання ядерної програми Ірану, зокрема, у контексті повернення до ядерної угоди (Спільний всеосяжний план дій – Ред.).
Читайте також: Вгодити всім. Чому Туреччина почала активно говорити про допомогу Україні та Росії в питанні деескалації
У відповідь на запитання про зміст майбутніх письмових відповідей і чи буде там щось про нерозширення НАТО: Ми маємо намір не лише відповідати на те, що турбує Росію, але й донести те, що турбує нас. А цього багато. Під час зустрічей минулого тижня і сьогодні був обмін думками. Зараз, після консультацій з нашими партнерами і союзниками, ми надамо відповідь, яка включатиме не лише те, про що каже Росія, а й питання, які турбують нас та ідеї, в якому напрямі дипломатичний діалог може розвиватися далі. Але ще раз повторю, що агресія Росії потягне за собою «швидку, сувору і об’єднану відповідь». Простір для діалогу є, але це не включає, наприклад, принципу «відкритих дверей до НАТО».
Щодо військової відповіді на можливе російське вторнення: Захист України буде продовжуватися, в тому числі військова підтримка. Також, якщо Росія здійснить вторгнення, наслідком стане надання підкріплень Східному флангу НАТО. Україна не є членом НАТО і на неї не розповсюджуються зобовязання по статті 5 договору, але ми будемо робити все, що можливо, аби захистити її і зашкодити прямому вторгненню.
Загалом про розмову з РФ: Іноді ми з Росією маємо різну інтерпретацію історії. Зокрема, сьогодні ми почули думки, з якими принципово не згодні. Але розмова була не полемічною, вона була діловою і корисною.