З далекої для нас М'янми надходять повідомлення про зіткнення між урядовими силами і представниками мусульманської етнічної меншини рохінджа. Через конфлікт до Бангладеш втекло вже більше 100 тисяч осіб. Тиждень розповідає про етнічно-релігійний конфлікт, який насправді триває вже понад сто років.
Хто такі рохінджа?
Це народ в М'янмі, корінні жителі, які щільно продивають на території сучасного штату Ракхайн. Ця територія була приєднана до Бірми (назва М'янми до 1989 року) в 1700-х роках. За віросповіданням рохінджа – мусульмани, а М'янма – буддистська країна. За оцінками, чисельність народу у М'янмі станом на 2012 рік – 800 тисячосіб.
Багато рохінджа живуть у таборах для біженців у сусідньому Бангладеші, а також у районах, розташованих уздовж тайсько-м'янманського кордону. Мусульмани-рохінджа, які живуть в буддійської М'янмі, називають себе найпереслідуванішою меншістю в світі. Вони вказують на позасудові розправи, згвалтування і підпали будинків.
З чого почався напад?
Питання переслідування мусульман в буддійській М'янмі є найгострішим для країни, яка лише недавно позбулася диктаторської влади військових, що правили країною з 1962 року, і отримала в спадок цілу низку проблем.
24 серпня міжнародна група, очолювана колишнім главою ООН Кофі Аннаном, опублікувала для М'янми рекомендації щодо довгострокового плану врегулювання проблеми. У доповіді говориться, що М'янмі рекомендується реагувати на кризу мирним шляхом, без надмірного насильства. У документі, складеному під керівництвом Аннаном, прямо вказується, що якщо поточні проблеми не будуть вирішені негайно, слід очікувати подальшої радикалізації конфлікту.
Через кілька годин після оприлюднення документа "Армія порятунку" (угруповання, яке заявляє, що відстоює права мусульман-рохінджа) напала на 24 поліцейські пости у штаті Ракхайн. У результаті загинули 12 сил безпеки та 59 бойовиків. У деяких районах на вулицях тривали бої. Понад 150 нападників спробували прорватися на військову базу, але армія не дала їм цього зробити.
Рохінджа, які втекли в Бангладеш, розповідають про підпали сіл і кампанії з витіснення представників мусульманської меншини з території М'янми. Офіційна влада М'янми стверджує, що мусульмани самі спалюють свої села, а збройні сили захищають цивільних осіб від "терористів і екстремістів".
"Армія порятунку" була сформована за участю Саудівської Аравії у 2012 році. До угруповання приєдналися сотні молодих людей рохінджа, які стверджують, що ведуть законний захист одноплемінників від військових і захищають права людини.
Це вже не перше загострення
Як було згадано вище, етнічно-релігійний конфлікт у штаті Ракхайн між мусульманами-рохінджа і буддистами-бірманцями триває понад сто років.
У червні 2012 року відбулася серія конфліктів між мусульманами-рохінджа і буддистами, які складають більшість на півдні Ракхайна. Конфлікт спровокувало згвалтування і вбивство представниками рохінджа жінки-буддистки з етнічної групи ракхінів. У відповідь буддисти вбили десятьох мусульман, після чого почалися заворушення, під час яких загинуло близько 80 людей, більше 80 були поранені і 140 тисяч осіб стали вимушеними переселенцями.
Останнє загострення відбулось у жовтні 2016 року – тоді місцева влада заявила про напад групи мусульман на поліцейські блокпости в штаті Ракхай. Інцидент змусив владу оголосити антитерористичну операцію. З того часу в північно-західному штаті країни сталась ціла низка збройних конфліктів, а состерігачі говорять про ескалацію конфлікту.
Що каже офіційна влада М'янми?
Уряд М'янми відмовляється визнавати рохінджа уродженцями країни і вважає їх вихідцями з південної частини Бангладеш. Влада обґрунтовує свою позицію тим, що мова рохінджа і діалект, поширений в цій частині Бангладеш, близькі один до одного.
Влада країни розглядає мусульман-рохінджа як нелегальних мігрантів з Бангладеша і відмовляє їм у громадянстві. Мусульманські громади в М'янмі маргіналізуються і часто піддаються побутовому насильству. Влада вважає рохінджа "ісламськими бойовиками", яких підтримують міжнародні терористичні мережі і "деякі мусульманські монархії Перської затоки".
Фактична лідерка М’янми Аун Сан Су Чжі лише 6 вересня вперше прокоментувала ситуацію з гонінням мусульман, відмовившись назвати назвати ситуацію гуманітарною кризою. Натомість вона засудила "терористів" з етнічної групи рохінджа за поширення дезінформації про кризу в штаті Ракхайн. Ці коментарі були оприлюднені після телефонної розмови державної радниці з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом.
Чого фактична лідерка? У листопаді 2015 року до влади прийшла опозиційна до військової хунти партія на чолі з Аун Сан Су Чжі, лауреатки Нобелівської премії миру, яка десятки роки перебувала під домашнім арештом. Відповідно до введених конституційних обмежень вона не може бути обраною на посаду президента, оскільки її чоловік – британець, а дорослі діти мають громадянство інших держав.
Тому Аун Сан Су Чжі була призначена державним радником М'янми. Ця нова посада, відповідна прем'єр-міністру, дозволяє працювати у всіх областях управління, а також виступати в якості сполучної ланки між виконавчою і законодавчою гілками влади. Міжнародна спільнота покладала надію, що з її приходом країна розвиватиметься демократично і проблему утиcків рохінджа буде вирішено.