Подібний формат, хоч і нагадує вже добре відомі «кабінетівські» зустрічі, все ж має певні особливості. Суть дискусій виходить за рамки академічності, диспутанти дозволяють собі іронізувати з теми, одне з одного та з самих себе.
Крім того, слухацька аудиторія виступає повноцінним модератором розмови, маючи право в будь-який момент повести її у неочікуваному напрямку.
Перша зустріч під знаком «книгОгляду» стосувалася творчості Олеся Ільченка.
Саме творчості, адже йшлося на вечорі не лише про два романи письменника «для дорослих», а згадувалися також і його тексти для дітей та підлітків.
Прозвучала теза про те, що всю творчість письменника слід сприймати у певній синкретичній цілісності. Учасники дискусії читали уривки творів письменника, критикували літпроцес і намагалися бути максимально об’єктивними.
Двоє молодих літературознавців Василь Пастушина та Олександр Вешелені неочікувано стали на дві доволі категоричні й суперечливі позиції навколо дискусії про романи «Місто з химерами» та «Моя кохана К’яра» письменника Олеся Ільченка, яка була підтримана слухацькою аудиторією.
Один із критиків переконував у тому, що читання письменника – це даремно витрачений час, а інший – запевняв про своєрідність стилю Олеся Ільченка, який заслуговує на особливу увагу.
Десь між цими обома позиціями блискала невловима істина, яка, безсумнівно, відкрила Олеся Ільченка з різних боків для всіх без винятку присутніх на вечорі «книгОгляду».
Нагадаємо, 8 вересня у Вінниці відбувся вечір пам’яті Юрія Покальчука, який став своєрідною даниною таланту письменника напередодні третьої річниці з його відходу у кращі світи.