Дискусію навколо меморіальної дошки почав виходець з України Еміль Ланґерманн, який переклав німецькою мовою витяги з текстів Франка, які, на його думку, вказують на антисемітизм письменника. Ланґерманн вимагав від мерії та університету Відня демонтувати пам’ятні знаки Франку. Його підтримали кілька організацій, зокрема Єврейська релігійна громада Відня та Австрійський комітет Маутгаузена.
Віденський університет у співпраці з Єврейською релігійною громадою столиці Австрії у жовтні провів спеціальний науковий симпозіум щодо порушеного питання. На конференції були присутні провідні україністи світу – з України, Ізраїлю, Польщі, а також з української діаспори у США. Долучилися до дискусії й австрійські дослідники, серед яких – історик Східної Європи Андреас Каппелер.
Науковці відзначили, що звинувачення на адресу Франка "сильно перебільшені". "У текстах Франка присутні стереотипи, негативні описи євреїв – цього ми не заперечували. Але казати, що Франко винний у безчинствах, у погромах 1930-х років, – це нісенітниця. У цьому Франко абсолютно не винен. І формулювання на кшталт "палкий антисеміт" є абсолютно помилковими", – заявив заступник голови Інституту славістики Алоїз Вольдан. Окрім того, на його думку, "замовчується те, що в текстах Франка є дуже багато прихильних до євреїв пасажів".
У підсумку ж ректорат вирішив, що біля пам'ятної дошки письменникові з’явиться додаткова табличка, яка розповідатиме про зміст і результати конференції. Доповіді її учасників надрукують окремою книгою.
Пам'ятна дошка біля входу до Інституту германістики з'явилася в Віденському університеті ще 20 років тому, після офіційного візиту української делегації.