Другий день тривають переговори лідерів держав ЄС у Версалі. На ранковому засіданні очільник європейської дипломатії Жозеп Боррель запропонував у п'ятницю у Версалі, де зустрічаються на саміт глави держав та урядів ЄС, подвоїти європейське фінансування для надання зброї Україні та збільшити цю суму до 1 мільярда євро. Пан Боррель сказав, що він «вніс пропозицію подвоїти внесок (від ЄС) із ще 500 мільйонами євро на озброєння на підтримку української армії». Він висловив надію, що лідери країн ЄС його підтримають.
Вчорашня вечірня дискусія про статус кандидатів до ЄС для України, Молдови та Грузії тривала до пів на третю ночі та не закінчилася жодним повідомленням для преси. Західні лідери вагаються між символічним жестом, який підтримав би бойовий дух українських захисників, та менш демонстративними, але відчутними економічними кроками, мета яких – позбавити РФ ресурсу продовжувати напад. Емманюель Макрон зазначив у розмові з журналістами напередодні саміту: “Я вважаю, що в цей період ми повинні дати сильний сигнал Україні та українцям. Водночас ми мусимо бути пильними”. Його слова дисонують з позицією словенського прем”єр-міністра Яноза Янша, який сказав: “Українці борються за своє життя і заслуговують на сильний політичний меседж”.
Вразливість позиції Макрона – у близьких президентських виборах у Франції. Він є фаворитом виборців та має великі шанси зберегти владу, тож мусить змішувати в одному флаконі зовнішні глобальні виклики та внутрішню виборчу кампанію, котрою теж потрібно займатися. “Регулярні дзвінки Путіну більше розраховані на внутрішній політичний ринок, – каже фрацузький колега в розмові з Тижнем. – Це щоб показати конкурентам: ви там різними дрібницями займаєтеся, а от я щодня розмовляю зі Світовим Злом. І не боюся. Не варто надавати цим безрезультатним розмовам завеликого значення”.
Якщо словени, поляки та інші держави Центральної Європи виступають за найшвидше надання Києву статусу кандидата до вступу в ЄС, то Франція, Німеччина та Нідерланди закликають “поспішати повільно”. Аргументи Парижа на користь непоспіху в питанні трьох нових кандидатів до ЄС наступні. Перший – імовірні образи Туреччини, яка десятки років є офіційним кандидатом без реальних перспектив членства. Другий – нестабільність балканських держав, частина з яких є кандидатами. Французька дипломатія не виключає імовірних провокацій Москви в регіоні, з використанням сербського плацдарму. “Тривогу викликає Молдова, – зазначив Макрон у розмові з журналістами напередодні самміту. – Вона дуже вразлива, ще й тотально залежна від російського газу. На її території – Придністров”я з бойовиками. На молдовські землі прибувають десятки тисяч біженців”. Французька обережність справедливо дратує українців, але краще недосконале союзництво, ніж його відсутність.
Вже зрозуміло, що війна в Україні спричинить докорінні зміни в тому політичному й безпековому устрої, що склався в світі по закінченні Другої світової війни. У цій новій архітектурі Київ гратиме важливу роль, навіть якщо сьогодні чітка схема союзів та партнерств ще не проглядається. "Європа змінилася під впливом пандемії, вона буде змінюватися швидше й сильніше під впливом війни", – спрогнозував у вітальній промові президент Макрон. Світ знає, що за базові демократичні цінності, – свободу, рівність, гідність, верховенство права, – він платить сьогодні українською кров”ю. Майбутнє Європи, – і не тільки Європи, – визначається нині на полі бою в українських степах, на підступах до великих українських міст, на узберіжжях Чорного й Азовського морів. Дипломатія з усією геометрією політичних рішень підтягнеться згодом.
У четвер, у перший день роботи саміту, лідери країн ЄС проголосили заяву, де зазначили: "Ми будемо без зволікань і надалі зміцнювати наші зв’язки та поглиблювати наше партнерство, щоб підтримати Україну на європейському шляху. Україна є частиною нашої європейської сім’ї". Емманюель Макрон наголосив, що необхідно “ухвалити історичні рішення стосовно енергетики”, що мусять бути узгоджені до відповідного саміту наприкінці березня. Очевидно, що ЄС також стоїть на порозі великих безпекових змін та історичних рішень, що потребуватимуть Надзвичайних зборів. Ці перспективи також сьогодні обговорюють у Версалі.
Поки керманичі держав ЄС спілкуються в колишньому королівському палаці, де була підписана мирна угода про закінчення Першої світової війни, небо над Європою тримають на своїх плечах хлопці та дівчата в одностроях ЗСУ. Зморені, але непереможні. Рада ЄС назвала цю війну “неспровокованою на невиправданою військовою агресією Росії проти України”, яка “грубо порушує міжнародне право, принципи Статуту Організації Об’єднаних Націй та підриває європейську та глобальну безпеку та стабільність". Міжнародний суд ООН розпочав розслідування. Сьогодні на Заході все менше тих, хто сумнівається в перемозі України в цій кривавій війні. Проте ніхто не годен прогнозувати, коли прийде перемога та скільки людських життів за неї буде заплачено.