Міжнародний комітет Червоного хреста досі не має доступу до всіх місць утримання полонених, але минулого місяця вдалося встановити статус сотень зниклих безвісти. Про це в інтерв’ю Тижню заявив речник МКЧХ в Україні Олександр Власенко.
«У нас останнім часом, приблизно в середині травня, була велика кількість повідомлень для родичів зниклих безвісти, адже ми отримали підтвердження полону їхніх рідних та місця їхнього утримування. Повідомлення про сотні зниклих надійшли протягом тих двох-трьох тижнів», — зазначив він, додавши, що ця інформація надійшла від російського Національного інформбюро (установа, яку створюють сторони війни окремо за вимогами Женевських конвенцій — Ред.).
За словами Власенка, тільки після підтвердження статусу МКЧХ може вимагати доступ до особи. Проте жодного інструменту примусу організація не має.
«Зниклою безвісти людина буде вважатися доти, доки ми не отримали від НІБ підтвердження, що вона, наприклад, у полоні. Навіть якщо людина, яка в нас відкриває справу, учора бачила зниклого в якомусь телеграм-каналі, це для нас не є підтвердженням. Ми не можемо верифікувати, що це не відео-постановка, та маємо отримати від офіційного органу дані, що людина справді перебуває в тому місці. У такому разі ми можемо повідомити родичам, що знайшли цю людину. Далі вмикається інший механізм, коли ми вимагаємо доступу до цієї людини. Можна передати лист від утримуваного. У нас є спеціальні Red Cross messages, тобто повідомлення Червоного Хреста, де людина може написати свої сімейні новини та отримати відповідь. Але перший крок — знайти цю людину, де вона перебуває», — каже Власенко.
При цьому Власенко визнав, що МКЧХ не має доступу до всіх місць утрмання українських полонених в Росії.
«Ми маємо доступ не до всіх. І міжнародне право нам цього не гарантує, хоча й обумовлює, що ми можемо вимагати такий доступ», — зазначив він.
Читайте також інтерв’ю повністю: «Ми ніколи не будемо добиватися покарання», — речник делегації МКЧХ в Україні Олександр Власенко