У 1971 році колишній військовий аналітик США, Деніел Еллсберг, викрав копії надсекретних досліджень Пентагону, що стосувалися інтересів американського уряду у В’єтнамській війні. Документи було опубліковано в кількох відомих американських виданнях, зокрема The New York Times та The Washington Post. Тепер вони відомі під назвою «Документи Пентагону».
Згодом Еллсберг став громадським активістом. У 2006 році його було нагороджено премією «За правильний спосіб життя».
Елсберг неодноразово висловлював свою позицію щодо справ, подібних до його власної. Дії Едварда Сноудена чоловік назвав найважливішим витоком інформації в історії США.
Колишній агент ФБР, Марк Фелт, викрав інформацію, що стосувалася Вотергейтського скандалу (1972–1974), та передав її кореспондентам видання The Washington Post. Він заперечував свою участь у цій справі аж до 2005 року, коли у журналі Vanity Fair було опубліковано статтю із зізнанням.
Під час участі у бойових діях на території Іраку рядовий Бредлі Меннінг завантажив бази даних військової та дипломатичної інформації, включно з більш ніж 500 тисячами звітів та відео, на електронний ресурс WikiLeaks. Одне з цих відео, що показує повітряний напад американських військових на цивільне населення у Багдаді має більш ніж 13 млн переглядів на сайті YouTube.
Наразі Меннінг перебуває під слідством у США. Чоловіка звинувачено у «допомозі ворогу». Йому загрожує 20 років ув’язнення.
Австралійський журналіст Джуліан Ассанж та заснована ним у 2006 році компанія WikiLeaks несуть відповідальність за більш ніж 1,2 млн витоків інформації.
В одному з останніх інтерв’ю Ассанж назвав Сноудена «героєм, який проінформував громадськість про одну з найбільш серйозних справ десятиліття».
Ассанж провів останній рік у посольстві республіки Еквадор в Лондоні, де він переховується від звинувачень, пред’явлених Швецією.
У 24 роки хакер Аарон Шварц зламав академічну базу даних JSTOR та систематично завантажував матеріали ресурсу, кількість яких склала понад 1 млн, за допомогою комп’ютерної системи Массачусетського технологічного інституту (МТІ).
У 2011 році Шварца заарештували. Висунуті йому звинувачення загрожували штрафом в 1 млн доларів та ув’язненням строком до 50 років. Звинувачення були пред’явлені не власниками JSTOR чи керівництвом МТІ, а федеральним прокурором Сполучених Штатів.
У січні Шварца знайшли мертвим у його квартирі в Брукліні. Причиною смерті називають самогубство.
На відміну від більшості сучасних «викрадачів інформації» Шварц мав справу не з урядовими, а з науковими документами, що так чи інакше були доступні кожному, хто мав підписку бази даних JSTOR. Однак повідомлення WikiLeaks, що з’явилися після смерті Шварца, також засвідчили зв’язок хакера з організацією.