Згідно із федеральним законом, мінімальна зарплатня у США становить $7, 25 за годину. Однак, у кожного штату свої права. Наприклад, у штаті Вашингтон, на Північному Заході країни, законодавчі збори вирішили, що мінімальної погодинної зарплати, яка досі становила там $8,67, недостатньо для прожиткового мінімуму. Її підвищили до $9,4.
Мінімальну плату, зазвичай, отримують робітники без кваліфікації. Наприклад, нічні охоронці, офіціанти, швейцари у житлових будинках, землекопи, вантажники…
За федеральним законом, порогом бідності вважається статок родини з трьох осіб, яка заробляє трохи більше, ніж $1544 долари на місяць. Якщо у родині працює лише чоловік, то у перерахунку на 40 годинний робочий тиждень це становить близько $9 доларів на годину. Цей рівень бідності дає родині право на пільги, такі як продовольчі купони та медичне забезпечення. Відтак, якщо мінімальну погодинну плату підвищують рішенням уряду, то кому це вигідно: робітникові чи працедавцеві?
«Якщо у вас обмежений штат і ви самі працюєте, ви можете скорочувати робочі години заради економії. Якщо ви мусите підвищувати зарплату, це зменшує ваш прибуток», – каже Скайлер Райлі, молодий підприємець, який два роки тому відкрив ресторан на околиці міста Сіеттл і сам працює там кухарем.
Провідний аналітик вашингтонського Інтитуту економічної політики Дейвід Купер, вважає що підвищення мінімальної погодинної платні нині необхідне.
«Підвищення мінімальної плати є фактично зменшенням корпоративних прибутків на користь низькооплачуваних працівників. Відомо, як такі люди витрачають свої гроші. Вони витрачають кожну копійку. Отож збільшення попиту сприяє збільшенню економічної активності, що у свою чергу створює нові робочі місця», – зазначає Купер.