У списку Королевської “прописались” представники Ахметова і президентської Сім’ї

Політика
8 Серпня 2012, 14:13

Попри декларовану прогресивність та відкритість, партія Наталії Королевської «Україна – Вперед!» де-факто виявилася найзакритішою з усіх політсил, які претендують на потрапляння в парламент. Якщо делегати з’їзду Партії регіонів хоча б формально голосували за висунення своїх кандидатів (хоча майже ніхто не знав, за кого саме), то партія Королевської взагалі обійшлася без цього етапу. Як потім пояснювали журналістам, затвердження кандидатів відбулося на якісь «закритій» частині з’їзду – однак багато делегатів зізнавалися журналістам, що про такий захід вони вперше чують. Перша десятка списку була оголошена лише на наступний день після з’їзду, повний перелік 150 кандидатів-списочників – лише через три дні. Прізвища мажоритарників, яких, за інформацією Тиждень.ua, «Україна – Вперед!» теж висуватиме, залишаються загадкою і досі.Ч

Читайте також: Повний партійний список Наталії Королевської

Якщо кандидатів від інших партій можна розподіляти за кількома групами: старі партійці, політичні пристосуванці, бізнесмени-спонсори, «зірки», люди з темним минулим тощо, то у випадку з Королевською таких груп може бути лише дві: відомі громадськості люди (бодай трохи) і абсолютно невідомі кандидати.

Звичайно, до першої категорії відносяться другий і третій номери списку, футболіст Андрій Шевченко та актор Остап Ступка. У випадку з Шевченком технологи Королевської явно розраховують, що впізнаваність та популярність футболіста  додасть партії дещицю голосів, у випадку зі Ступкою (котрий, нагадаємо, грав в багатьох українофобських фільмах), напевне, сподіваються на сплеск уваги до акторської династії Ступок після смерті Богдана Ступки.

Читайте також: Політичний трансфер Андрія Шевченка

Відносно відомим є четвертий номер списку Роман Васько. Він є ректором Київського національного лінгвістичного університету. У ЗМІ його ім’я з’явилося у жовтні минулого року, коли в очолюваному ним вузі було створено наглядову раду, до складу якої увійшли такі «відомі» лінгвісти, як нардеп-регіонал Юрій Іванющенко (більше відомий як «Юра Єнакієвський»), «тушка» Таріел Васадзе, комуністка Катерина Самойлик та один з лідерів «групи Фірташа», міністр палива та енергетики Юрій Бойко. Очолив наглядову раду керівник апарату Верховної Ради Валентин Зайчук.

5 номер списку – Ілля Ємець, заслужений лікар України. З грудня 2010 по травень 2011 року займав посаду голови Міністерства охорони здоров’я, з якої був звільнений з формулюванням «не зміг налагодити роботу міністерства». Як подейкували, справжньою причиною звільнення Ємця стало його втручання у корупційні схеми закупівлі ліків та

намагання перенаправити відповідні бюджетні потоки.

У прохідній частині списку знайшлося місце і двом чинним нардепам, Євгену Суслову (7 номер) та Олексію Логвиненку (21 номер). Вони є соратниками Королевської з першого дня її самостійного політичного плавання, колишній голова молодіжки «Батьківщини» Суслов також виконує функцію одного зі спікерів партії, нарешті, з’їзд «Україна – Вперед!» проводився у селі Буки, родинному гнізді Суслових. Функції непублічного депутата Логвиненка маловідомі, подейкують, що він виконує роботу політтехнолога. Підтвердженням цьому є й те, що в бютівських лавах (звідки Логвиненко і пішов до Королевської) він з’явився за протекцією нинішнього політтехнолога Банкової Юрія Левенця.

Решта кандидатів – абсолютно «темні конячки»:

6 номер. Сергій Нікулін. Вірогідно – генеральний директор харківського приватного підприємства «ЄС-Автоматика», яке спеціалізується на розробці інформаційних технологій у сфері енергетики.

8 номер. Олексій Кочерев. Директор київської компанії «Каспелла», яка займається розробкою програмного забезпечення.

9 номер. Олександр Шевцов. Вірогідно – колишній радник віце-прем’єра часів першого уряду Віктору Януковича Леоніда Козаченка, екс-керівник секретаріату Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України.

10 номер. Станіслав Зінченко. Вірогідно – спеціаліст з питань логістики та виробничого консалтингу з досвідом роботи в країнах СНД.

11 номер. Роман Меллер. Жодної інформації немає.

12 номер. Оксана Кононова. Вірогідно – керівник донецької компанії «Інфопойнт», як займається «дослідженням кон'юнктури ринку та виявленням суспільної думки».

13 номер. Сергій Смірний. Жодної інформації немає.
14 номер. Руслан Ігнатьєв. Екс-керівник держпідприємства «Укрвуглеторфреструктуризація», яке займається ліквідацією вугільних шахт. Був фігурантом скандалу з махінаціями при поставці пільгового вугілля.

15 номер. Сергій Лосінський. Вірогідно – керівник фінансової компанії «КІБР». Раніше компанією керував Олександр Дубіхвост, радником якого був Юрій Колобов, нинішній міністр фінансів, котрого вважають креатурою старшого сина Віктора Януковича Олександра.

16 номер. Володимир Шиманський. Жодної інформації немає.

17 номер. Андрій Пісоцький. Вірогідно – екс-співробітник підконтрольного Рінату Ахметову банка ПУМБ.

18 номер. Дмитро Кузаконь. Вірогідно – одеський бізнесмен, що спеціалізується на автоперевезеннях, ремонті та торгівлі автомобілями. На місцеві вибори 2010 року йшов кандидатом від УРП «Собор» Анатолія Матвієнка.

19 номер. Наталія Ігнатченко. Вірогідно – голова спостережної ради «Діапазон – Максимум Банку», котрий раніше належав подружжю Бакаєвих, пов’язаних з оточенням Ріната Ахметова. 

20 номер.  Михайло Синяєв. Київський бізнесмен, займається оптовою торгівлею.

22 номер. Ольга Ельвіна. Жодної інформації немає.

23 номер. Вадим Селега. Жодної інформації немає.

24 номер. Юрій Бондар. Жодної інформації немає.

25 номер. Анна Грегорі. Власник і директор київської компанії Ucapital Partners, яка займається нерухомістю. В ЗМІ є згадки про її контакти з відомим бізнесменом Сергієм Максимовим, котрий обвинувачують у махінаціях з коштами VAB банку.

Неважко помітити, що більшість перерахованим кандидатів є представниками бізнес-середовища, зокрема, серед них є люди, пов’язані з президентською «сім’єю» та Рінатом Ахметовим (що зайвий раз підтверджує чутки щодо фінансування проекту Королевської «хазяїном Донбасу»). Це автоматично робить їх вкрай залежними від влади. Тому партія «нових лідерів» у майбутньому парламенті має всі шанси перетворитися на партію «нових тушок».