Нинішня охоронна територія заповідника площею 125 га була затверджена Міністерством культури 2005 року. Вона простягається від Майдану Незалежності до Львівської площі і від Михайлівського собору до Золотих воріт. Висотність будівель на цій території не повинна перевищувати 25 м, пише «КоммерсантЪ-Украина».
Як повідомила директор заповідника Олена Сердюк, режим будівництва у буферній зоні не враховував стану ґрунтових вод під територією «Софії».
«Недотримання норм висотності і частоти забудови у буферній зоні призвело до того, що численні будівлі та автентичні садиби опинилися на межі руйнування», – повідомила вона.
У заповіднику зазначають, що за останні 12 років Київрада виділила у буферній зоні близько 40 земельних ділянок, на яких вже побудовано більше десяти багатоповерхових будівель. Це створює навантаження на підземні комунікації і підвищує рівень ґрунтових вод, які можуть піднятися на 2,6 м і деформувати споруди «Софії».
Нові регламенти припускають зонування буферної зони і підвищення висоти забудови по мірі віддаленості від заповідника. Так, пропонується повністю заборонити будівництво в зоні «суворої охорони» – за кілометр від Софійського собору – до вулиці Трьохсвятительській та Михайлівського собору, за яким починаються схили Дніпра, поблизу Золотих воріт, а також на Пейзажній алеї.
Зведення будівель висотою до 15 м без підземних паркінгів та пальових фундаментів може бути дозволено в підзоні «А» – від стін заповідника до вулиць Рейтарської, Прорізній, Великої Житомирської та Володимирської. Будівництво будівель до 20 м дозволяється на вулицях Ярославів Вал, Малопідвальна і Паторжинського, а також у районі Львівської площі. Будівництво будинків висотою до 25 м можливе навколо майдану Незалежності.
«Ми будемо пропонувати Київській міській держадміністрації внести наші регламенти до генплану розвитку Києва», – розповіла Сердюк.
У свою чергу міські чиновники кажуть, що включення цих пропозицій до генплану викличе юридичні суперечки із землекористувачами.
«Запропоновані межі зон не враховують кордону виділених у власність земельних ділянок, що є неприпустимо. Логічніше підходити індивідуально до кожної забудові, зобов'язуючи забудовника зберігати загальний архітектурний ансамбль», – заявив заступник начальника Головного управління містобудування та архітектури Київської міської держадміністрації Андрій Куделін.
У КМДА визнають, що ввести мораторій на будівництво у буферній зоні «Софії» непросто.
«Із 15 листопада минулого року в Київраді лежить моя постанова про заборону будівництва і реконструкції надбудов у буферній зоні «Софії» і Лаври, але вона досі не прийнята. Причина в тому, що депутати Київради сидять там уже сім років, а значить, в кожному рішенні мають особистий інтерес», – заявив головний архітектор Києва Сергій Целовальник.
При цьому, громадські активісти вважають, що подальше затягування врегулювання норм забудови у буферній зоні «Софії» загрожує Україні міжнародними санкціями.
«15 квітня в Київ приїде експерт ЮНЕСКО – ІКОМОС Тодор Хресті, і ми розповімо йому про те, що мораторій не введений, він сам побачить, що коїться в буферній зоні. Наслідки можуть очікувати Україну вже на найближчій 37-й сесії ЮНЕСКО, яка пройде цього літа в Камбоджі. «Софію» і Лавру просто перемістять до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, які перебувають під загрозою знищення, а для країни це – втрата міжнародного іміджу та туристичної привабливості», – зазначила активіст руху «Збережи старий Київ» Ірина Никифорова.