Рішення повернути корабель до порту приписки — Тулону, було ухвалене міністром оборони Франції Флоранс Парлі 7 квітня. У цей день у 36 моряків з екіпажу корабля виявили симптоми коронавірусу. Вже на березі протестували всіх. Виявилося, що захворіла понад половина команди. На щастя, середній вік на кораблі не дуже високий. Більшість моряків мають швидко одужати. Лише 26 з них потрапили до лікарні, двоє — до реанімації. Проте, тимчасово втративши половину екіпажу, авіаносець не зможе вирушити в море впродовж багатьох тижнів.
Але ж саме “Шарль де Голль” є центральною ланкою французької оборонної системи! Він здатний перевозити на своєму борту до 36 літаків класу Rafale – реактивних винищувачів, здатних виконувати численні функції: розвідку, цільове бомбардування, навіть ядерні атаки. Різноманітні радіолокаційні системи дають авіаносцю отримувати комплексні дані про театр військових дій. Корабель завжди виходить у море в супроводі ескорту з фрегатів та одного з ядерних підводних човнів. Ця група здатна здійснити наземну атаку в будь-якій частині земної кулі, гарантуючи стратегічну автономію Франції.
Читайте також: Перла та шурхіт золотого піску
“Шарль де Голль” зі своїми 260 метрами завдовжки є водночас кораблем, аеропортом, атомною електростанцією та командним центром. Він нараховує 10 км коридорів, а також — ресторани, магазини, ангари, офіси, каюти… Ця потужна зброя виявилася вразливою до епідемії: персонал живе на борту корабля дуже щільно один до одного, санітарної дистанції дотримуватися важко.
Поки повний склад екіпажу перебуває на карантині, слідство намагається зрозуміти, як вірус потрапив на корабель. Авіаносець вийшов у плавання в січні, до того місяць дислокувався в Середземному морі, де брав участь у боротьбі з ІДІЛом, перед тим, як пришвартуватися на Кіпрі 21 лютого. За тим в середині березня він зробив зупинку в Бресті, у Франції, а потім вирушив до Північного моря, щоб 29 березня зайти в порт в Данії. Весь цей час, різні люди не припиняли підійматися на борт, поповнюючи запаси корабля. Побудувати ланцюжок, щоб віднайти “нульового пацієнта”, який став джерелом інфекції, буде неймовірно важко.
У той же час триває службове розслідування, що має визначити, чи завжди вчасно ухвалювалися потрібні рішення. Схоже, коли стало відомо про перші випадки захворювання, командування французької флотилії вирішило закрити на це очі. Нещодавно на авіаносці “Шарль де Голль” завершився капітальний ремонт, що протримав його на причалі понад два роки. Останній похід мав ознаменувати повернення до навігації, і командир вирішив не поспішати оголошувати, що на кораблі з’явився вірус.
У Сполучених Штатах, де існує цілий флот авіаносців, один з них також мусив повернутися на берег: “USS Теодор Рузвельт”. Три інші кораблі теж мали по кілька хворих на борту. За ініціативу публічно повідомити про кількість інфікованих, командир авіаносця поплатився посадою. Пізніше секретар ВМС Томас Модлі змушений був теж подати у відставку – за невідповідне керівництво флотом під час кризи.
Щоб не втратити авторитет, армія мусить більше піклуватися про місію, ніж про персональну долю членів екіпажу. Але для демократичних країн стає дедалі важче погоджуватися на людські втрати та на те, щоб наражати на небезпеку військових.
Читайте також: У ЗСУ зафіксували майже 40 випадків COVID-19
Аби не піддавати солдатів зайвому ризику, сучасні армії мають зробити вибір: перейти на професійне військо, оснащене складними технічними засобами. Ця тенденція буде посилюватися: армії дедалі більше використовуватимуть дрони, ракети, роботів…
Попри це, випадок із захворюваннями на авіаносцях нагадує, що ланцюжок складних та надскладних завдань завжди приводить до людей, без яких ані воювати, ані керувати озброєнням не вийде. І коли цих людей вражає вірус, техніка не зможе виконувати бойові завдання. Отже, СOVID-19 є новим викликом. Ядерне стримування переважно забезпечується підводними човнами. Але якою є боєздатність армії, якщо один з них завтра вірус знову прикує до пірсу?
Загалом вважається, ніби матроси навчені протистояти бактеріологічній загрозі, яку давно визнано одною з гіпотетичних небезпек. Але очевидно, вони виявилися не готовими зіткнутися з великою пандемією, з вірусом, що дуже швидко поширюється й вражає несподівано та наосліп. Згідно з протоколом, екіпаж ніби й відбуває карантин, перед тим, як корабель лягає на курс. Та схоже, що ці заходи безпеки виявилися недостатніми, щоб завадити вирушити в плавання ще й вірусу.
COVID-19 вдарив французькі та американські ВМС у спину. Обидві країни нині мусять терміново відшукати рішення, щоб їхні авіаносці та підводні човни відновили боєздатність, в якому б стані не перебував світ, де вони знаходяться.