25 серпня стало відомо, що в Україні взяли в полон дев’ятьох російських військовослужбовців. Вони заявили, що командування не повідомило їм про перекидання на Донбас. Їх повідомили, що відправляють на навчання.
На значний розголос ситуації з полоненими десантниками відреагували у Кремлі. 26 серпня російські інформагентства з посиланням на «джерела в Міноборони РФ» повідомили, що солдати «заблукали на кордоні». Офіційно присутність військових на території України РФ досі не визнала.
Того ж дня інформацію почали поширювати у російських ЗМІ.
«Українська сторона регулярно повідомляла про участь російських сил в конфлікті, але вперше надає подібні докази. Однак справжньою сенсацією стало те, що Міноборони РФ вперше визнало присутність своїх сил на чужій території, правда, не офіційно, а через джерела державних інформагентств», – написала «Газета.ru».
Вже 28 серпня з’явилася інформація від Комітету солдатських матерів Ставропольського краю РФ про те, що в Україні загинули або отримали поранення близько 400 російських військових з частин, які дислоковані у різних регіонах держави.
Водночас, в ефірі російського телеканалу голова Союзу комітетів солдатських матерів РФ Валєнтіна Мєльнікова оприлюднила іншу цифру: за її оцінкою, 15 тис. російських солдатів перебувають в Україні.
Окрім того, у російських ЗМІ почали публікувати інформацію, яка доводить присутність та втрати серед російських військовослужбовців на території України, та яку підтверджують родичі військовослужбовців.
26 серпня на цвинтарі у Пскові побили журналістів, які прибули знімати репортаж про поховання псковських десантників, які напередодні загинули в Україні.
28 серпня також побили опозиційного депутата Псковських обласних зборів Льва Шлосбєрга, який теж взявся розслідувати загибель місцевих солдатів на території іншої держави.
1 вересня у російській «Новой газєтє» вийшов матеріал Єлени Рачєвой, яка поспілкувалася з родичами солдата Антона Туманова з Козьмодем’янська республіки Марій-Ел. Родичам надали документи, де повідомили, що солдат загинув від "множинних осколкових поранень нижніх кінцівок з пошкодженням великих кровоносних судин" у "пункті тимчасової дислокації військової частини 27777" та "під час виконання обов'язків військової служби".
Окрім того, члени Ради з прав людини при президентові Російської Федерації Елла Полякова та Сєргєй Крівєнко заявивли, що на Донбасі у боях з українською армією лише за 13 серпня (день смерті Тумакнова) загинули 120 російських військових, а 450 поранені.
Водночас, у популярних соціальних мережах почали створювати групи для родичів військових, які не можуть зв'язатися з рідними. Завдяки таким групам стала відома історія десантника Ніколая Козлова, який втратив ноги на Донбасі, а перед тим у формі "беркутівця" спостерігав за "референдумом у Криму".
Наприкінці серпня російський телеканал «Дождь» розпочав проект громадянських розслідувань про загиблих, полонених та зниклих безвісти російських солдатів. Наразі у списку 27 імен, долю яких змогли перевірити, а 12 з них – загиблі.
У російських військкоматах досі повідомляють рідних, що солдати гинуть на території Російської Федерації.