Як пише видання, на відповідність російським законам будуть перевірятися не тільки тексти, але також фото, аудіо та відео – як редакційне, так і викладене користувачами.
Зокрема, переможцем тендеру на розробку «програмно-апаратного комплексу контролю (ПАК) інформаційно-комунікаційної мережі інтернет» була визнана компанія «Датацентр», яка, запропонувавши мінімальну вартість роботи – 4,6 млн руб. (максимальна заявлена сума контракту дорівнювала 15 млн).
«З конкурсної документації ясно, що ПАК буде моніторити весь контент (статті, коментарі, мультимедіа) сайтів, зареєстрованих як ЗМІ, на предмет наявності слів, висловів та інших позначок із заданого чиновниками списку. Словник висловів та ключових слів, згідно з техзавданням, повинен бути поповнюваним до 5 млн записів», – пише видання.
Виданню не вдалося щось з’ясувати в компанії «Датацентрі» та Роскомнагляді.
«Переслідувані даним проектом завдання цілком відповідають цілям, визначеним для Роскомнагляду законодавством. На перший погляд, ніякої небезпеки для системних ЗМІ це не містить, швидше неприємності для окремих радикальних блогерів», – говорить керівник медіалабораторіі «РИА Новости» Василь Гатов.
«Думку про роботу такої системи можна буде скласти лише тоді, коли стане відомий список ключових слів, які використовуються для моніторингу. Тільки тоді ми зрозуміємо її справжнє призначення. Але вже зараз ясно, що сайтам у закордонній юрисдикції та виданням, не зареєстрованим як ЗМІ, нічого не загрожує», – така думка головного редактора інтернет-видання «Приватний кореспондент» Івана Засурского.
«Як правило, якісь кримінальні висловлювання на сайтах ЗМІ належать читачам на форумах. Якщо я правильно розумію, держава бере на себе функції верховного наглядача форумів. Теоретично це повинно дисциплінувати власників сайтів – змусити їх приділяти більше уваги власній модерації, виділяти більше людських і матеріальних ресурсів на це завдання», – заявив головний редактор Roem.ru Юрій Синодів.
Подібні системи, як пише видання, існували раніше – на службі у комерційних компаній, але відкритий інтерес держструктур до подібного моніторингу виявлено вперше. І навряд чи ці структури будуть цікавитися тільки ЗМІ.
«Сьогодні такого роду рішення для себе розглядають практично всі контролюючі і силові відомства включаючи МВС і ФСБ», – заявив заступник головного редактора сайту «Агентура.Ru» Ірина Бороган.
Нагадаємо, влада Ірану тимчасово закрила два видання, де були опубліковані статті з критикою на адресу президента Махмуда Ахмадінеджада.
Крім цього, у Китаї в результаті жорсткого контролю влади за інтернетом за один рік закрилися більше мільйона вебсайтів.