«Плануємо розглянути цей законопроект в кінці тижня, в п'ятницю», – сказав він.
Водночас глава президентської Ради з прав людини (РПЛ) Міхаіл Фєдотов вважає, що законопроект потребує серйозного коригування, тому що від нього можуть постраждати багато громадських організацій, включаючи Російську православну церкву.
«Потрібно уточнити норми закону, щоб не вийшло, щоб під його дію потраплять всі», – зауважив Фєдотов.
За його словами, в існуючому вигляді законопроект не потрібен.
«Під його дію, наприклад, потрапляє Російська православна церква. Особисто я не готовий визнати її «іноземним агентом». Згідно буквальному тлумаченню того, що написано у законопроекті, іноземним агентом стане будь-яка організація, яка отримує гроші від іноземних фізичних осіб. А ви уявляєте, скільки у Російської православної церкви віруючих за кордоном – цілі єпархії. Всі ці люди, приходячи в храм, віддають гроші на церкву та її процвітання. Таким чином, Російська православна церква отримує грошові кошти від іноземних фізичних осіб», – пояснив глава РПЛ.
Крім того, як зауважив Фєдотов, у законопроекті говориться, що друга ознака НКО, яку пропонується вважати «іноземним агентом», – участь у формуванні громадської думки та впливу на органи влади.
«Знову ж під удар може потрапити Російська православна церква – серед її ієрархів є священнослужителі, які спеціально займаються співпрацею з органами влади, зокрема, з правоохоронними органами, входять в склади різних громадських рад і так далі, – повідомив Федотов. – Настільки широкі формулювання законопроекту вкрай небезпечні»".
За словами голови організації Людміли Алєксєєвой, якщо Держдума прийме закон, московська Гельсінкська група (МГГ) відмовиться реєструватися як «іноземний агент». «Якщо хочуть, нехай нас закривають. Значить, весь світ дізнається, що вони закрили МГГ, яка існує 36 років і пережила радянський режим. Я, як один із засновників МГГ, як її голова, заявляю, що ні за яких обставин МГГ не буде реєструватися як іноземний агент».
Як повідомлялось, 29 червня в Держдуму внесено законопроект, що передбачає присвоєння статусу «іноземного агента» російським НКО, які отримують закордонну фінансову допомогу. Правозахисники назвали законопроект «диким» і вважають, що у разі прийняття він стане ударом по російському громадянському суспільству.
Законопроект ініційований депутатом від «Єдиної Росії» Олександром Сидякіна, одним з ініціаторів недавно прийнятого закону, що посилює покарання за порушення на мітингах.
Нгадаємо, 9 червня у Росії набрали чинності поправки до Адміністративного кодексу та закону про мирні зібрання, які збільшують відповідальність за порушення під час масових акцій. Закон прийнято Держдумою Росії та 8 червня його підписав президент РФ – Владімір Путін.
Закон передбачає збільшення штрафів за порушення – для громадян вони складатимуть від 10 до 300 тисяч рублів.