«Перш за все, ухвалення цього закону – це реакція на те, що та влада, яка керувала Україною впродовж попередніх 5 років, займалася витісненням російської мови з усіх сфер спілкування. Якби наші попередники не проводили таку політику, то це питання не було б таким гострим», – заявив Азаров.
Він нагадав, що уряд Юлії Тимошенко «прийняв рішення про заборону дітям і вчителям говорити на перервах російською мовою», але зараз таке рішення скасовано.
Як сказав Азаров, що попередній голова НАК «Нафтогаз України» у Москві вимагав перекладача з російської на українську мову.
На його думку, це абсурдна ситуація, коли в Україні половина населення країни вважає російську мову рідною.
За словами Азарова, що Тарас Шевченко у побуті розмовляв російською, писав щоденники, листи і прозу російською мовою.
«Якщо ми продекларували прагнення йти у Європу, тоді давайте брати від Європи найкраще – у Швейцарії чотири державні мови, у Фінляндії – дві, і так далі», сказав він.
На запитання, чи є він прихильником надання російській мові статусу державної, Азаров відповів: «Ми вважаємо, що треба рухатися так, як дозволяє ситуація в країні».
За словами прем`єра, Партія регіонів наполягає на ухваленні закону, який закріпить у тих регіонах, де поширена та чи інша мова, права вчитися і звертатися до державних установ своєю рідною мовою.
Як повідомлялось, учора, 26 червня, у Верховній Раді було зареєстровано три законопроекти, якими пропонується положення "Європейської хартії регіональних мов і мов меншин" не застосовувати до російської.
5 червня Рада в першому читанні прийняла законопроект №9073 "Про засади державної мовної політики", за який проголосували 234 депутатів за 226 мінімально необхідних.
Наразі народні депутати подали понад 2 тис. поправок до другого читання законопроекту №9073. У разі його прийняття в цілому видатки на його виконання становитимуть від 12 до 17 мільярдів гривень на рік.
Читайте також «Всє на защіту русского язика!»: чому вітчизняні політики ігнорують національні почуття українців?