Статистично обґрунтованої довідки, звісно, немає, проте російський фактор залишається потужним елементом впливу на відносини Парижа та Києва. Вплив цей справді відбувається не лише з французької столиці, а й з української, якщо згадати, наприклад, виступи в Сенаті Вадима Рабіновича та заклики на захист «свободи слова» для медведчуківських ТБ, які іноді підхоплюють французькі правозахисники, не додивившись до ситуації.
Проте перебільшувати кремлівський вплив та списувати на нього всі недоладності двостороннього процесу також не варто. Французька преса губиться в припущеннях, коли, наприклад, коментує реакцію на звіт щодо «вагнерівців» Андрія Єрмака. Тема чутлива для обох держав. Це — ідеальна нагода для тіснішої безпекової співпраці. Плутані пояснення з печерських пагорбів, м’яко кажучи, не сприяють справі, коли Україна як ніколи потребує зовнішньої підтримки. Проте є й добрі новини, переважно — економічні.
«Якщо раніше в цифровізації ми активно запозичували досвід інших країн, то сьогодні вже обмінюємося досвідом, представляючи й власні продукти. Україна та Франція — не виняток, — зазначив у коментарі Тижню міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. — У жовтні цього року в нас був робочий візит до Парижа на міжнародну безпекову виставку Milipol. Ми презентували «Дію» й інші найуспішніші проєкти. На український ринок заходить французький оборонний гігант Thales, з яким ми плануємо продовжувати діалог у пошуках найкращих і найновіших технологічних рішень для української кібероборони».
Читайте також: Вадим Омельченко: «Між Україною та Францією з’являються нові точки дотику»
Alstom і Lafarge, Bouygues та Vinci, Dior й Auchan, а також — численні французькі агрофірми, банки, ресторани давно присутні в Україні. Нещодавно Державна прикордонна служба отримала на озброєння нові гвинтокрили Airbus H125, миколаївська компанія «Нібулон» спільно з французами почала будувати патрульні катери FPB 98 — також для потреб Держприкордонслужби. Про нові сучасні технології для української промисловості згадав у коментарі Тижню й міністр внутрішніх справ Дмитро Монастирський. «Результатом пожвавлення діяльності Змішаної українсько-французької міжурядової комісії з економічного співробітництва стали поява низки масштабних та амбітних спільних проєктів у таких сферах, як авіа-, судно- та машинобудування, а також — суттєво інше сприйняття Францією України», — зазначив він.
«Новий важливий напрям — налагодження партнерства між Францією та Україною з питань клімату, — розповіла Тижню Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Мій візит збігся в часі з дебатами щодо масштабного «кліматичного закону», який ввів низку заборон і стимулів для зниження парникових викидів. Основою українсько-французького кліматичного партнерства можуть стати спільні енергетичні інтереси: розвиток водневої енергетики, виробництво акумуляторів, ядерна енергетика… І хоча в Парижі досі обережно ставляться до будь-якої конкретики щодо членства України в ЄС та НАТО, сьогодні маємо чітку підтримку кроків на зближення України з євроатлантичним простором і у сфері економіки, й безпеки. Сьогодні відбувається апгрейд українсько-французького діалогу. Зокрема під час мого візиту до Франції в липні говорили з французькими колегами про зміцнення безпеки та стійкості Європи. Ідеться, зокрема, про участь України у проєктах PESCO, співпрацю з European Peace Facility, а також співробітництво для протидії гібридним загрозам».
«Цьогоріч Україна була в центрі уваги міжнародної інфраструктурної конференції Paris InfraWeek 2021, — зазначив у коментарі Тижню міністр інфраструктури України Олександр Кубраков. — У травні ми підписали міжурядову угоду щодо постачання 130 локомотивів з умовою 30% локалізації. Саме французький консультант допомагав нам розробляти бізнес-план для національного авіаперевізника. Ми підписали меморандум щодо співпраці з Airbus, на розгляді — виробництво спільного європейського вантажного літака. Також працюємо над залученням інвестицій французьких компаній у концесійні дорожні проєкти України».
Безпекова співпраця розвивається, але — чи встигає вона за викликами часу? 6 грудня Емманюель Макрон здійснив телефонні консультації формату QUINT (США, Велика Британія, Італія, Франція, Німеччина). Тема перемовин — ситуація на українському кордоні. «П’ять голів держав та урядів висловили рішучу підтримку вимогам збереження суверенітету України, — повідомляє Єлисейський палац. — Усі погодилися, що Росія мусить повернутися до переговорів за «нормандським форматом».
Донедавна Макрон аж так активно не переймався українськими проблемами. Не вдавалися до настільки жорсткого тону й інші світові лідери. Загальний міжнародний контекст підштовхує до змін усіх: і членів НАТО, і потенційних кандидатів на вступ. Кожна небезпека — це завжди апгрейд союзників. Не втратити б…