Сьогодні в м. Дурбан (Південно-Африканська Республіка) відкривається 17-та конференція з питань клімату на Землі. І хоча конференція триватиме два тижні, експерти вже передбачають, що вона навряд чи закінчиться значними здобутками.
Основною темою конференції має стати доля Кіотського протоколу, який обмежує викиди парникових газів для індустріальних держав. Протокол вступив в дію в 2008 році та діятиме лише до 2012 року. Регулювань щодо наступних років досі немає.
Фахівці передбачають, що нову угоду на подовження Кіотського протоколу на Дурбанській конференції так і не буде укладено.
Останні звіти свідчать про те, що все більша кількість країн бажає відкласти переговори щодо угоди про клімат до 2015 року, що означає, що нову угоду не буде завершено до 2020 року, а в силу вона може вступити лише через три роки. Зокрема, уряд США, Японії та Росії вже висловилися за таку затримку. Крім того, Бразилія та Індія також планують оголосити про таке рішення. А прем'єр-міністр Канади Стівен Харпер і його кабінет міністрів вже вирішили офіційно вийти з протоколу, проте планують заявити про це лише після кінця Дурбанської конференції.
Європейський союз та країни, що розвиваються, будуть наполягати на менш зобов’язальній угоді, яка замінить Кіотський договір. Голова групи ООН з переговорів Крістіана Фігуерес зізналась в неділю, що збереження Кіотсього договору є надзвичайно важким завданням.
Зважаючи на це, впродовж найближчих восьми років, які відділятимуть закінчення Кіотського протоколу в 2012 році та можливе укладення нової угоди про парникові гази, світ буде керуватися добровільними зобов’язаннями або правовим вакуумом та «кліматичною анархією», як її називають екологи.
Переговірники в Дурбані скоріш за все зосередяться на більш дрібних цілях, таких як створення $ 100-мільярдного фонду для надання допомоги бідним країнам в адаптації до зміни клімату.
Таким чином, якщо переговори проваляться, то світ навряд чи буде в змозі досягнути запланованої цілі – утримання зростання світової температури на 2C. Відсутність же адекватних заходів може призвестидо того, що температура зросте на 3-6 C до кінця століття, що спричинить підвищення рівня моря через танення льодовиків та зростання кількості екстремальних погодних явищ.