«Сотні тисяч осіб в Європі не мають громадянства жодної країни. Безгромадянство з часом не зникає, а передається через покоління. Уряди повинні діяти більш енергійно, щоб розірвати це порочне коло, вживаючи заходів, щоб припинити без громадянство, особливо серед дітей…
Агентство ООН зі справ біженців підрахувало, що у державах-правонаступницях колишньої Югославії живе близько 22 тис осіб без громадянства. А ще від 22 тис до 50 тис осіб у цих країнах знаходяться під загрозою безгромадянства, а це часто означає, що вони не мають документів, що посвідчують особу.
Значна кількість дітей без громадянства живе в Латвії та Естонії. Законодавство Латвії надає особливий статус 304 тисячам «негромадян», а в Естонії живе ще 92 тис «чужаків» або «осіб з невизначеним громадянством». Серед них в кінці 2011 року налічувалося близько 1,5 тис дітей віком до 15 років в Естонії, і приблизьмо 9 тис в Латвії», – пише правозахисник.
«Дві інші європейські країни зі значною кількістю осіб без громадянства – Росія і Україна, де до основних груп ризику потрапляють роми та особи, які належать до меншин, депортованих за Сталіна. Відповідно до останнього перепису населення, кількість осіб, що вважають себе особами без громадянства в Росії складає 178 тис. В Україні цей показник вважається близьким до 40 тис. та включає майже 7 тис. раніше депортованих осіб, які повернулися в Крим», – зазначає Мужнієкс.
За словами комісара з прав людини, уряди повинні припинити перекладати відповідальність за нинішню ситуацію на історію чи інші держави, а вжити належних засобів, щоб діяти в інтересах людей без громадянства.