Бахмут може впасти найближчими днями чи тижнями й українські війська просто перекинуть вздовж нової лінії оборони на захід. Це може коштувати Росії багато, йдеться на шпальтах видання The Economist. 17 лютого британська розвідка заявила, що втрати російських військових, включно з групами «Вагнера», сягають від 175 до 200 тисяч осіб, з яких від 40 до 60 тисяч померли.
Наступ на Вугледар є показовим у цьому сенсі, адже спроба його захоплення у листопаді закінчилася для Росії катастрофою. Такою самою була остання січнева спроба. За словами міністра оборони Великої Британії Бена Уоллеса, елітні підрозділи 40-ї та 155-ї окремих бригад морської піхоти Росії зазнали понад тисячу смертей лише за два дні.
«У Росії також немає багато резервів. Хоча з вересня вона мобілізувала понад 300 тисяч військових, половину відправили просто на фронт, щоб замінити втрати, які сягали тисячі вбитих і поранених на день», – пишуть з посиланням на чиновника однієї з держав Заходу. Решту, каже Майкл Кофман з американського think-tank CNA, ймовірно, використовували для комплектування малокомплектних батальйонів і створення резерву для ротації передових підрозділів з України. Нова хвиля мобілізації, про яку було багато чуток, не матеріалізувалася, додають автори.
Читайте також: Росія не збирає нову потужну армію. Вона збирає погіршену версію сили, з якою розпочала війну – The Atlantic
Крім штатних проблем, наступної весни скорострільність російської артилерії становитиме 20% від рівня наприкінці 2022 року. Водночас попит на основні бойові танки перевищує виробництво в десять разів. Стає все менше високоточних боєприпасів, які є ключовими у спробах знищити енергомережу України. За перший місяць війни російські ВПС використали половину своїх ракет класу «повітря-земля», а цьогоріч Росія матиме вдвічі менше доступних високоточних боєприпасів, ніж їх витрачено 2022-го.
Аташе Великої Британії в Москві з питань оборони капітан Джон Форман каже, що російські війська все більше нагадують ополчення розрізнених сил. Міністр оборони Росії Сєргєй Шойгу та начальник Генштабу генерал Валєрій Гєрасімов протягом місяців ворогували з Євгенієм Прігожиним та генералом Сєргєєм Суровікіним, пише The Economist: «12 січня Гєрасімова поставили на чолі армії, а Суровікіна понизили в посаді. 21 лютого Прігожин звинуватив Шойгу та Гєрасімова в державній зраді, стверджуючи, що вони перекрили його ЧВК доступ до боєприпасів і повітряного транспорту».
У тексті зауважують, що Україна може скористатися цими проблемами: «Один зі сценаріїв – повторення минулого літа, коли захоплення Росією Сєверодонецька обійшлося такою високою ціною втрат, що Україна могла пробити зріджені лінії Росії в Харкові через два місяці. Якщо Росія витратить снаряди та живу силу на Піррові перемоги в Донецьку, це може прокласти шлях для українського контрнаступу навесні або на початку літа, підкріпленого західною бронетехнікою».
Читайте також: Путін нарешті сказав щось важливе. Про «московитів», «уральців» і полювання на внутрішнього ворога
Джек Вотлінг із Королівського інституту об’єднаних служб каже, що оптимістично оцінює перспективи України, але існує на ризик, що російські довготривалі напади змусять залучити резерви для утримання лінії фронту. Це затягне війну, тож Росія може поступово відновити свої сили, звернувшись до Китаю. «Путін продовжує вірити, що час на його боці, кажуть чиновники», — підсумовує The Economist.
Україна може зіткнутися з кризою боєприпасів навіть попри порівняний успіх. Деякі західні чиновники досі скептично ставляться до здатності українського війська проводити складні наступальні операції на вищих рівнях. А дехто був розчарований тим, що українські командири не використали успіх у Херсоні сміливіше. Росія слабшає, тому завдання України в тому, аби максимально використати, ймовірно, одноразову можливість.