Як розповів заступник голови КМДА Олександр Пузанов, раніше кожен громадянин міг звернутися до депутатів Київради і запропонувати будь-яку назву для вулиці. Попереднє рішення приймала спеціальна депутатська комісія, а остаточне – Київрада, пише «КоммерсантЪ-Украина».
«Тепер назвати вулицю на честь відомої особистості можна буде тільки після її смерті і з письмової згоди її родичів. До заявки необхідно додати економічний розрахунок вартості такого перейменування. І найголовніше – за новим порядком, питання перейменування вулиць повинні вирішуватися на громадських слуханнях, за результатами яких і буде готуватися проект рішення», – зазначив він.
В документі вказані причини перейменування різних об'єктів – наприклад, при встановленні історичних назв, через наявність в колишніх найменуваннях прізвищ та імен людей, причетних до організації Голодомору 1932-33 років чи політичних репресій, а також при дублюванні назв об'єктів у різних районах міста.
Крім того, є ряд спеціальних вимог до найменувань певних об'єктів. Зокрема, при назві вулиць, проїздів, набережних необхідно враховувати ландшафт місцевості, їх індивідуальні характеристики, які «органічно вплітаються в існуючу топоніміку столиці». Так, станції метро не можна називати на честь видатних мешканців Києва, країни чи світу, за винятком випадків збігу з назвами наземних об'єктів.
Член постійної комісії Київради з питань місцевого самоврядування, регіональних, міжнародних зв'язків та інформаційної політики Віктор Гринюк повідомив, що найбільшою проблемою залишаються вулиці з дублюючими назвами, які збереглися з часів приєднання до столиці сусідніх населених пунктів, таких як Бортничі або Жуляни. У Києві таких вулиць і провулків 132. Наприклад, вулиць Шевченка – п'ять, Островського і Горького – по чотири, Гоголя – три, по дві – Толстого, Лєрмонтова, Лесі Українки, Франка.
Також в столиці досі є дві вулиці Комсомольські, по три – Лєніна і Карла Маркса, по дві – Щорса і Котовського. Питання про перейменування вулиць з такими назвами порушувалося вже не раз.
Зараз новий порядок перейменування вулиць проходить узгодження в комісіях Київради. У свою чергу, Гринюк пропонує ввести якийсь мінімальний строк між перейменуваннями вулиць, нагадуючи історію з вулицею Січневого Повстання у Печерському районі, яку перейменували на честь Івана Мазепи, а незабаром на Лаврську.
«Влада у нас постійно змінюється, тому необхідно, щоби мешканці цих вулиць, проживши з новою назвою певний час, мали право вирішувати, потрібно щось ще міняти чи ні», – наголосив він.