У реконструкції під назвою "Волинь 1943. Не про помсту, а про пам'ять закликають жертви" взяли участь близько 300 учасників, а за "спаленням села" спостерігало кілька тисяч людей.
"Польський та український народи тисячі років жили у злагоді, так вони живуть і сьогодні. Ніхто не вимагає вибачень з однієї чи іншої сторін, але вимагає пам'яті, щоб як у нас у Польщі, так і Україні не було таких прагнень як 70 років тому", – заявив перед реконструкцією мер Радимна Вєслав Пірожик.
На початку реконструкції зображено мирне життя польського села з його жителями. Згодом, після настання сутінок село ніби оточує підрозділ УПА й українські селяни з вогнепальною та холодною зброєю в руках, які підпалюють макети хат та імітують убивство людей, які намагаються врятуватися втечею. Усе це відбувалося у музичному супроводі.
Доцільність такого заходу викликала багато суперечок у Польщі. На переконання багатьох польських громадських діячів і політиків, зокрема радника президента Польщі Томаша Наленча і голови фундації польсько-української співпраці PAUCI Яна Пєкла, такого роду реконструкції не сприяють процесу примирення між двома народами.
Об'єднання українців у Польщі (ОУП) раніше виступило із закликом до місцевої влади скасувати реконструкцію. Голова ОУП Петро Тима у листі переконував: особливий протест викликає факт, що запланована реконструкція відбувається на території, де упродовж 1944-1947 років відбувалися масові вбивства українців.
Нагадаємо, 20 червня верхня палата польського парламенту Сенат у заяві до 70-ї річниці Волинської трагедії окреслила події як етнічну чистку польського населення з елементами геноциду, бо винищення польського населення здійснювалося за етнічною ознакою.
Українські дослідники зазначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. Водночас польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення – кількість жертв з українського боку оцінюють у 10-20 тисяч людей.