У Польщі вирішили провести розслідування у справі масових вбивств поляків у СРСР в 1937-1938 роках. Для цього Інститут національної пам'яті Польщі надішле запити по справі про масові вбивства поляків прокуратурам Росії, Білорусі та України, пише газета Rzeczpospolita.
"Запити будуть складені цього місяця. Їх направлять до прокуратури Російської Федерації, Республіки Білорусь і України", – повідомив керівник слідчого відділу Інституту національної пам’яті в Щецині Марек Раб'єга.
Слідство має намір з'ясувати перелік жертв та імена працівників НКВС, які брали участь у масових вбивствах поляків. Також Інститут хоче знати, чи ці працівники НКВС ще живі.
У 1936 році, на тлі підготовки Кремля до спільного з Третім Рейхом поділу Польщі, відбулася масова депортація етнічних поляків з західних районів Радянського Союзу (у т.ч. з українського Поділля та Полісся) до Казахстану. Після цього – вже у 1937-му – мала місце операція зі знищення поляків на території СРСР, яка розпочалась за наказом народного комісара внутрішніх справ Ніколая Єжова 15 серпня 1937 року і тривала до 15 листопада 1938 року. В її межах було заарештовано і засуджено 139 835 людей. Із цієї кількості 111 091 людину було засуджено до смертної кари, решту – відправлено до концтаборів.
В Україні поляків тоді розстрілювали у київській Биківні, у Вінниці, поблизу Житомира та Хмельницького.
Нагадаємо, голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович 25 січня повідомив, що у Биківні під Києвом невідомі сплюндрували український та польський меморіали жертвам НКВС на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Поліція Києва за фактом пошкодження меморіалу «Биківнянські могили» відкрила провадження.
Того ж дня, 25 січня, Польща надіслала Україні ноту через осквернення меморіалу в Биківні, вимагаючи знайти винуватців. Водночас міністр закордонних справ України Павло Клімкін засудив наругу над меморіалами та додав, для провокаторів немає нічого святого, і вони понесуть відповідальність.