«Двомовні таблички у ґміні Устя Горлицьке будуть встановлені протягом двох тижнів», – запевняє секретар ґмінної управи Марек Олесь.
Двомовні таблички стоять уже у близько 800 населених пунктах на території всієї Польщі.
Залежно від місця розташування, крім польської назви на табличках є написи німецькою, кашубською, литовською, білоруською або саме лемківською мовою.
Довідка
Лемки – етнографічна група українського народу, яка до середини ХХ ст. мешкала на північному і південному схилах Бескидів між річками Ослава і Лабірець на сході, і Попрад на заході. Назва «лемки» походить від діалектної частки «лем», котру представники групи вживали у значенні «тільки», «лише».
Ареалом функціонування цієї назви була галицька (польська) Лемківщина, натомість південні лемки зберегли самоназву «русини». Протягом 1944-1947 рр. північних (польських) лемків було депортовано на Україну та на західні землі Польщі.
На сьогодні серед лемків зберігається ідеологічний поділ на проукраїнськи- та сепаратистськи-орієнтованих (прихильників існування окремого народу).
Читайте також: Відірвані від України