У Польщі 2019 оголосили Роком українки Анни Валентинович

23 Липня 2018, 16:12

Сейм Польщі 20 липня прийняв ухвалу, яка встановлює 2019 як Рік Анни Валентинович (Анни Солідарність), активістки незалежності у вільних профспілках і співзасновниці Незалежного самоврядування профспілки "Солідарність". Про це повідомляє прес-служба посольського Сейму.

 

Зокрема, у рішенні відзначено заслуги Валентинович у "створенні руху Солідарності та відновленні незалежності Польщі".

 

"15 серпня 2019 року – 90-річчя з дня народження Анна Валентинович – Анна Солідарність – активістки незалежності у вільних профспілках і співзасновниці Незалежного самоврядування профспілки "Солідарність", – йдеться в документі.

 

Зазначимо, що Валентинович народилася у 1929 році на вже нині неіснуючому хуторі біля с. Сінне на Рівненщині.

 

У 1978 році вона взяла участь у створенні в Польщі не визнаних владою вільних профспілок, за що була переслідувана комуністичними спецслужбами.

 

8 серпня 1980 — після 30 років праці на виробництві і за 5 місяців до пенсії Анну Валентинович звільнили з роботи в корабельні. Це стало приводом до початку страйку 14 серпня на корабельні ім. Леніна, в процесі якого виникла незалежна профспілка "Солідарність". Першим пунктом вимог страйкарів було поновлення А. Валентинович на роботі. Невдовзі після неї з роботи звільнили й Леха Валенсу.

 

Після переговорів "Солідарності" з комуністичнм режимом вимоги робітників було задоволено, а А.Валентинович і Л.Валенсу поновили на роботі.

 

Після введення в Польщі воєнного стану (13 грудня 1981 р.) її інтернували. За організацію страйку в грудні 1981 р. була засуджена в березні 1983 р. до 1,5 року позбавлення волі (умовно). Через продовження опозиційної діяльності відбула ув'язнення з грудня 1983 р. до квітня 1984 р.

 

Була ініціатором голодування на знак протесту проти вбивства відомого опозиціонера о. Єжи Попелушка (лютий 1985 — серпень 1986).

 

Після повалення комуністичного режиму (1989) все частіше виступала з гострою критикою політики правлячих партій, що походили із руху "Солідарність".

 

2003 — відмовилася від звання почесної громадянки Ґданська, а 2005 року — від почесної пенсії, запропонуваної тодішнім прем'єр-міністром Польщі Мареком Белкою. Не брала участі у святкуванні 25-річного ювілею заснування "Солідарності" (2005). Але того ж році прийняла з рук президента США Джорджа Буша "Медаль Свободи".

 

Загинула в катастрофі польського президентського літака 10 квітня 2010 поблизу Смоленська.