Північна Африка – це регіон, країни якого можуть самі забезпечити себе пшеницею лише наполовину. Решту зерна вони імпортують, і головними партнерами в цьому для них виступають Україна та Російська Федерація. Приміром, Єгипет сезон 2020-2021 імпортував 12,5 млн тонн пшениці, а виростив усього 9 млн. При цьому 85% ввезеного зерна припадають саме на Україну та РФ, де частка нашої держави становить в районі третини, і з 2018 року має тенденцію до зростання. Зростаюче населення країни вже перевищує 100 мільйонів і потребує все більшої кількості зерна, адже хліб становить основу раціону єгиптян.
Член секції зерна Торгової палати Єгипту, Гешам Абдулла, сказав в інтерв’ю Middle East Eye, що «Єгипет глибоко зачепить можлива війна між Росією та Україною». Також він додав, що «уряду треба почати вивчати можливості купувати зерно в інших постачальників».
Крім того, Єгипет планує стимулювати власне виробництво зерна. За урядовим прогнозом, у 2022 році імпорт зерна має скоротитись на 5,3 млн тонн. Різниця ж буде забезпечена за рахунок національного виробництва. Для цього в січні 2022 року міністр фінансів Єгипту Мохаммед Маат сказав, що підвищить ціну закупки зерна для сезону, що стартує в квітні, до $389,66 за тонну. До цього ціну закупок уже підвищували в листопаді 2021, коли ціна сягнула $347 за тонну. Усе це має підштовхнути єгипетських фермерів розширювати виробництво.
Читайте також: Відсутність єдності в Європі. Як у арабській пресі висвітлюють загострення російсько-українського протистояння
Загроза продовольчій безпеці турбує владу й у Тунісі. За усередненими прогнозами, за сезон 2021-2022 країна ввезе 3,7 млн тонн пшениці, а більша частина імпорту прийдеться на РФ. Туніський політичний коментатор Наджех Місаоуі в інтерв’ю Middle East Eye сказав, що “Росія для Туніса це традиційний союзник у сфері імпорту зерна. Туніський уряд вже почав шукати альтернативи”.
На можливу загрозу відреагували також в Алжирі. Країна в основному імпортує пшеницю з Росії, тому перспектива перебоїв у постачанні українського зерна хвилює її лише в контексті зростання цін. З іншого боку, алжирська газета еш-Шурук повідомляє, що під ударом можуть опинитись Туніс, Ємен, Лівія та Ліван.
Читайте також: Президент Ірану на днях уперше відвідав Москву. Чи є ознаки формування альянсу Москви і Тегерана
Ситуація для країн Північної Африки ускладнюється засухою, що лише збільшить потребу регіону в імпорті зерна. За сезон дощів, який триває в цих країнах з серпня по грудень, цього року, опадів у країнах випало на 36-48% менше, ніж в середньому за останні 10 років. За прогнозом Gro Intelligence, найбільше від засухи постраждають Марокко та Туніс. А Єгипет, який в сільському господарстві найбільше покладається на іригацію, за десятирічний період показав найбільшу стійкість до засух.
Джерело Nikkei Asian у свою чергу повідомляє про загрозу росту цін на пшеницю та кукурудзу в разі російсько-української війни на світових ринках. Експерт згадує ситуацію 2014 року, коли окупація Криму призвела до миттєвого зростання цін на 20%. Виділяються три основні ризики, пов’язані з можливою війною: це загроза хліборобним регіонам України, можливе блокування чорноморських портів та санкції, які ймовірно будуть накладені на Росію в разі ескалації. І це все на тлі засухи в Бразилії, яка є одним із найбільших постачальників зернових на світові ринки. Під загрозою таким чином опиняються не лише країни Північної Африки, а й Китай, який імпортує 30% української кукурудзи.