Після двотижневої перерви в пленарних засіданнях депутати повернулися до роботи в сесійній залі. Її результативність залишає бажати кращого. З десятків проектів рішень, які винесли на голосування у вівторок, 14 травня, народні обранці спромоглися ухвалити тільки один законопроект за основу та дві постанови. Однією схвалили проведення парламентських слухань на тему культурної спадщини, іншою привернули увагу міжнародних партнерів до порушення прав корінних народів у Російській Федерації. Навіть ці рішення, які не викликають різких суперечностей, далися депутатам непросто. Постанови ухвалили з кількох спроб, а максимальна цифра на табло для голосувань цього дня була 240 за 226 необхідних. Щоб оцінити важливість прийнятих рішень, можна подивитися на законопроекти, які було відхилено: серед них обмеження реклами тютюнових виробів і наближення ЗСУ до стандартів НАТО.
При цьому не можна сказати, що в Ради вичерпалися внутрішні ресурси для ухвалення будь-яких рішень. Попередній пленарний тиждень, який випав на перші дні після другого туру президентських виборів, дехто охрестив «п’ятирічкою за три дні». Тоді нардепи ухвалили велику кількість законопроектів і економічного, і гуманітарного спрямування. Піковою точкою стало голосування в цілому за законопроект про українську мову. Власне, єдиним помітним здобутком 14 травня стало остаточне завершення цієї історії на рівні парламенту. Як і очікувалося, депутати відхилили чотири постанови про скасування голосування за мовний закон. Внесення цих постанов блокувало його підписання спікером і передачу на підпис президентові. Після їх відхилення Андрій Парубій підписав документ просто під час виступу на сесійній трибуні. Вже за добу закон підписав і президент Петро Порошенко.
Питання, довкола якого останні тижні точаться найбільші суперечки, у вівторок узагалі оминули. Йдеться про інавгурацію Володимира Зеленського. Новообраний президент вимагає призначити її на 19 травня. Саме на цій даті він наполягав під час зустрічі з головами фракцій на початку травня. Новини рясніли фотографіями звернення, яке майбутній глава держави написав на ім’я голови Верховної Ради. Утім, тоді в парламенті заявили, що питання інавгурації розглянуть не раніше ніж 14 травня, коли депутати повернуться до роботи. Згідно з українським законодавством президент складає присягу не пізніше ніж через 30 днів після оголошення результатів виборів. У цьому випадку депутати мають час на вирішення питання до 3 червня.
Читайте також: За російським аусвайсом
Політичний контекст суперечки про дату інавгурації має дві складові. З одного боку, йдеться про потенційну можливість новообраного президента розпустити Раду. Зеленський прямо не заявив про бажання зробити такий крок. Однак і він сам, і члени його передвиборчого штабу висловили зацікавленість у тому, щоб мати цей важіль впливу на депутатів. Коли спливає крайній термін розпуску парламенту, не можуть точно сказати навіть юристи. Закон передбачає, що Раду не можна розпустити в останні півроку її повноважень. Щодо цієї дати й точаться суперечки. Дехто, наприклад голова Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк, вважає, що Зеленський матиме можливість для розпуску аж до середини червня. Найпоширеніша ж думка, що крайньою датою є 27 травня. Інший бік суперечки про дату інавгурації суто символічний: ідеться про те, хто кому нав’яже свій порядок денний. Перемога в цьому двобої може запрограмувати модель відносин новообраного президента і парламенту на найближчі місяці.
Не встиг Зеленський опублікувати заяву про бажану дату інавгурації, як соцмережами поповзли заклики прийти під Верховну Раду 14 травня і «не дозволити знущатися над вибором громадян». Ці повідомлення нібито поширювали прибічники нового глави держави. Втім, у самого Зеленського від таких ініціатив відхрестилися. Ще 6 травня в штабі майбутнього президента заявили: ані його команда, ані партія «Слуга народу» не збирають жодних мітингів чи зустрічей. Саму акцію вони назвали «незаконною» та «неофіційною». І за такі зібрання, переконані в Зеленського, настає відповідальність перед законом (хоча відповідно до Конституції громадянам гарантоване право на будь-які мирні збори та мітинги, а обмежити його може лише суд). Врешті, зранку 14 травня під будівлею парламенту зібралося близько 50 людей, які прийшли відстоювати бажання Зеленського складати присягу 19-го числа. Їхні вимоги були доволі різноманітними, починаючи від інавгурації й закінчуючи зниженням комунальних тарифів і дозволом на вільне володіння короткоствольною вогнепальною зброєю (проти чого раніше вже висловився сам Зеленський). Поруч зібралося ще кілька нечисленних груп мітингувальників. Одні вимагали обмеження реклами сигарет (того дня Рада провалила це питання), інші — повернення в Україну Міхеїла Саакашвілі.
«Інавгурація 19 мая! Інавгурація 19 мая! Я розумію, що сьогодні будній день і важко відпроситися з роботи! Але українці мають вчитися відстоювати свої права, виходити на вулицю, аби нас почули! Інавгурація 19 мая!» — кричала в мегафон жінка в зеленому дощовику. Її гасла підхопили нечисленні мітингувальники. Утім, зусилля були марними: всередину будівлі Ради з вулиці звуки не долинають.
«Сьогодні інавгурацію не розглядатимуть», — коротко відповів журналістам голова Комітету з питань Регламенту Павло Пинзеник. Постанову про призначення її дати спершу має розглянути саме цей комітет. Тож відповідь Пинзеника означала, що у вівторок розгляду питання в сесійній залі точно не буде. Депутат додав, що комітет розгляне постанови в середу, 15 травня. Голосування за таких умов може відбутися не раніше ніж у четвер. Однак і ця дата не є остаточною. Річ у тім, що крайній термін внесення постанови про дату інавгурації спливає в п’ятницю, 17 травня. Зазвичай депутати цього дня не проводять жодних голосувань. Не виключено, що постанову про інавгурацію прийматиме голова ВР Андрій Парубій. «За законом, якщо депутати провалять усі постанови, ініціатива переходить до голови Ради. Можливо, так і станеться. І сам Парубій призначатиме день, коли Зеленський даватиме присягу», — розповіли в «Народному фронті».
Читайте також: Що дають?
Коментуючи можливість інавгурації 19 травня, у тому самому «Народному фронті» заявили, що фракція проти цієї дати. Одна з причин — обурення манерою спілкування новообраного президента з парламентом через відео в соцмережах. Аналогічне невдоволення висловили й представники БПП. Вони також проти 19 травня, але згоди щодо іншої дати інавгурації немає. «Їм дуже не сподобалися відеозаписи», — пояснили Тижню представники політсили. У «Самопомочі» на словах були не проти призначення зручного для Зеленського дня. Таку саму позицію привселюдно озвучила й лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. Загалом станом на вівторок серед депутатів не було певності щодо того, коли і чим закінчиться ця історія: хтось твердо заперечував можливість поступок Зеленському, інші не ризикували робити прогнози. На той момент у парламенті зареєстрували вже сім постанов із різними датами урочистостей.
З історією про дату інавгурації та можливими достроковими виборами безпосередньо пов’язана інша тема, яку жваво обговорюють у Раді. Йдеться про виборчу систему, за якою відбудуться наступні парламентські перегони. Ще 7 травня позафракційний нардеп Борислав Береза розповів про можливість внесення нового законопроекту про вибори депутатів виключно за партійними списками. Такі чутки фактично підтвердили інші нардепи.
«Відповідні законопроекти є, але питання в тому, чи буде взагалі сенс їх вносити. Якщо в нас чергові вибори до Ради, то очевидно, що це (зміну виборчої системи. — Ред.) намагатимуться провести. Якщо позачергові, то навряд чи на це є час», — розповів Тижню член парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець із «Народного фронту».
Схожі думки озвучують і в низці інших фракцій, зокрема в «Самопомочі» та «Батьківщині». Представники згаданих політсил назвали зміну виборчого законодавства серед пріоритетів діяльності парламенту в найближчі місяці. При цьому проект Виборчого кодексу, який було ухвалено в першому читанні ще наприкінці 2017-го, фактично знятий із порядку денного. Формальна причина, яку називають депутати, полягає в тому, що не лишилося часу на розгляд близько 4 тис. правок, які подали до проекту. Мовляв, для цього потрібен щонайменше місяць роботи у пленарному режимі, а його немає. Тому й виникла ідея з новим законопроектом. Інша причина — незацікавленість партійних лідерів у системі з відкритими списками, яку пропонують у Виборчому кодексі. Тож у новому законопроекті закладають компроміс, який один із нардепів у розмові з Тижнем іронічно назвав «привідкритими списками». Така модель збереже за партійними лідерами більше впливу на майбутній персональний склад Ради. Водночас лишається незрозумілим, чи готові підтримати зміни до виборчої системи депутати-мажоритарники, які вже давно працюють на округах і вклалися в майбутні перегони. Борислав Береза, який першим озвучив чутки про новий законопроект, сам мажоритарник із Києва. Він заявив про готовність підтримати пропорційну систему виборів, але водночас визнав, що вона невигідна саме депутатам-мажоритарникам. Без частини їхніх голосів перейти на будь-яку пропорційну систему буде складно. Компромісом може стати зниження прохідного бар’єра для партій до 3% або й менше.
Читайте також: Труднощі становлення
Що ж до прогнозованого конфлікту Зеленського та депутатів через дату інавгурації, то новообраному президентові поки що не вдається перенести свій вплив із віртуального поля в реальне. Попри заклики мітингувальників під Радою 14 травня, на момент закінчення ранкового засідання парламенту на площі Конституції не зібралося достатньо людей. Понад те, розбрелися навіть ті, хто зранку прийшов відстоювати право Зеленського складати присягу українському народові 19 травня. Про невеликий мітинг нагадувала хіба що дерев’яна палиця з синьо-жовтим і червоно-чорним прапорами, яку хтось із протестувальників лишив посеред порожньої площі.