Згідно з чинною виборчою системою Німеччини, під час федеральних виборів громадяни віддають по два голоси. Один з них отримують кандидати, що висуваються від одномандатних округів, причому місце в парламенті отримує той з них, за кого проголосує проста більшість. Друга половина бундестагу формується на основі партійних списків, за які віддається другий голос.
У випадку якщо число представників тієї чи іншої партії, що пройшла до парламенту по так званому одномандатному округу, виявляється більше, ніж за партійним списком, різниця компенсується присудженням цій партії додаткових місць (якщо ситуація дзеркальна, ніяких змін в підсумки голосування не вноситься). В результаті виходить, що партія з таким розкладом отримує більшу кількість місць, ніж за неї проголосувало виборців.
Саме так траплялося з Християнсько-демократичним союзом (ХДС) Ангели Меркель, який за підсумками виборів у 2009 році отримав 24 додаткових місця. Крім того, через цю особливість системи остаточне число депутатів Бундестагу не може бути фіксованим.
Рішення про неконституційність виборчої системи стало не першим – аналогічну постанову Конституційний Суд виніс у липні 2008 року. Тоді, як повідомлялося, суд висунув претензії до тієї ж самої частини закону, зобов'язавши уряд прийняти новий документ в трирічний термін. Проте правляча коаліція в складі ХДС/ХСС і Вільних демократів (ВДП) не змогла домовитися з опозицією.
В результаті в листопаді 2011 року Бундестаг прийняв поправки до закону про вибори, в яких не було враховано думку не входять в коаліцію партій. Незабаром після цього документ оскаржили Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), "Зелені", а також три тисячі виборців. Підсумком розгляду позову, поданого до Конституційного суду, і стало нинішнє рішення.
Відповідно до постанови КС, новий закон повинен бути прийнятий до жовтня 2013 року, коли пройдуть нові вибори.
Читайте також: Попри шквал критики, канцлер Анґела Меркель зберігає сильні позиції