«Учора я сиділа з другом в авто. Коли повернулася додому й побачила на дверях зірку Давида, то була шокована», — розповіла німецькому виданню Bild молода жителька Берліна єврейського походження. Жінка звернулася до поліції, але там їй порадили самостійно видалити малюнок, що вони з подругою і зробили. Жінка каже, що ворогів у неї немає, утім, над дверима її квартири висить єврейський символ — мезуза, тож якщо зайти в підʼїзд, зрозуміло, хто тут живе. Не відомо, чи випадків із такими графіті було багато в місті та загалом по країні, але статистика показує, що насильство на ґрунті антисемітизму справді різко зросло у ФРН від початку нападу ХАМАСу на Ізраїль.
Як повідомляє німецьке видання Sueddeutsche Zeitung, упродовж лише двох тижнів від початку нападу ХАМАСу на Ізраїль в Німеччині зафіксовано понад 200 злочинів на ґрунті антисемітизму. Це щонайменше 22 такі випадки на день, що втричі більше, ніж торік. Тоді фіксували в середньому сім таких випадків щодня.
18 жовтня стався один із найсерйозніших нападів на єврейські установи від початку війни два тижні тому: невідомі кинули «коктейлі Молотова» до стін синагоги в центрі Берліна. Окрім того, саме ввечері 18 жовтня кількасот осіб порушили заборону на пропалестинські мітинги в Берліні й улаштували безлад і сутички з поліцією. Як наслідок, 174 учасників несанкціонованого мітингу заарештували, а 60 поліціянтів натомість поранили під час сутичок із протестувальниками. На зростання антисемітизму відреагував навіть канцлер Олаф Шольц, який першим серед світових лідерів відвідав Ізраїль на знак солідарності під час війни. «Кожен, хто нападає на євреїв, нападає на нас усіх», — зазначив він в інтервʼю німецькому тижневику Der Spiegel 20 жовтня.
«Кожен, хто нападає на євреїв, нападає на нас усіх», — зазначив канцлер Олаф Шольц в інтервʼю німецькому тижневику Der Spiegel 20 жовтня.
Інше німецьке видання WELT AM SONNTAG з посиланням на таємні документи пише, що німецькі спецслужби стурбовані можливим зростанням терористичної загрози в країні. «На відміну від минулого, коли особлива увага приділялася діяльності терористичних організацій, як-от “Аль-Каїда”, нині в центрі уваги все частіше опиняються прихильники ХАМАСу; ідеться про “нестабільну ситуацію”, на яку безпосередньо впливають події на Близькому Сході», — зазначає видання. Поки що найбільша загроза нависла над будівлями чи установами, що повʼязані з єврейськими громадами німецьких міст.
Антисемітизм як політичний інструмент
«Упродовж останніх років є відчуття, що зростає рівень антисемітизму. Але якщо подивитися на це з історичної перспективи, то все набагато різноманітніше. У 1980-х було багато випадків насильства щодо євреїв, про які вже забули. У 1990-х після обʼєднання був період насилля на ґрунті расизму, антисемітизму, про які теж часто вже забувають. Але це правда, що протягом останніх років знову відбувається ескалація в цьому напрямку», — заявила в коментарі подкасту «Auf den Punkt» німецької газети Sueddeutsche Zeitung історикиня Міріам Задофф. Вона зазначила: велика проблема — що в німецькому парламенті є політична сила, яка фактично легітимує антисемітизм. Ідеться про «Альтернативу для Німеччини» (АдН).
Читайте також: Пропаганда в дії: що пише іранська преса про напад Хамасу на Ізраїль
У минулому в партії виникало немало скандалів через антисемітські заяви її членів. Зокрема, уже колишній депутат партії на землі Баден-Вюртемберґ Вольфганґ Ґедеон (його виключили 2016 року) у своїх книжках не цурався антисемітських теорій змови, а в одній навіть зазначив, що «юдаїзм є внутрішнім ворогом християнського Заходу». Нині лідери партії говорять, що ця партія проізраїльська, а провину за весь німецький антисемітизм покладають на мігрантів. АдН також критикує міграційну політику ФРН, а отже, весь німецький антисемітизм там намагаються списати на мігрантів. Водночас опитування їхніх прихильників показують трохи інше. Незадовго після нападу ХАМАСу на Ізраїль німецька агенція FORSA на замовлення Die Welt опитувала прихильників різних політичних сил у Німеччині, чи вважають вони правильною солідарність Німеччини з Ізраїлем. Серед виборців СДПН та «Зелених» із цим твердження погодилися відповідно 87 % і 84 %. Серед виборців Вільної демократичної партії, яка також входить до урядової коаліції, таких 73 %, опозиційної нині ХДС — 77 %, а от серед АдН — лише 49 %. Видання, зокрема, зазначає, що всього за кілька днів після нападу терористів ХАМАСу на Ізраїль співробітник фактичного лідера АдН Берна Геке радів послабленню «гегемонії США», тобто вибуху війни на Близькому Сході. Така двобока інструменталізація антисемітизму давно притаманна цій партії, яка, згідно з останніми опитуваннями, може набрати 20 % підтримки на виборах і стати другою політичною силою в наступному Бундестазі.