Сьогодні, 5 травня, увечері на Олафа Шольца чекає традиційний для німецьких канцлерів церемоніал прощання — «Велика вечірня зоря» (Der Große Zapfenstreich). На плацу перед Міністерством оборони у Берліні Бундесвер таким чином засвідчить свою повагу політику, що покидає найвищий пост своєї країни. А від завтра, 6 травня, Фрідріх Мерц офіційно стане новим канцлером ФРН. Після майже двох місяців перемовин сформовано новий уряд та підписана коаліційна угода. То хто ж до нього увійшов та чого чекати від нового німецького уряду, зокрема у відносинах із Україною?
Багато нових імен та мало досвіду у виконавчій владі — це перший висновок, який можна зробити щодо кандидатур на посади міністрів у новому німецькому кабінеті. Християнсько-демократичний союз (ХСС) — партія, що перемогла на виборах до німецького парламенту оприлюднила свої кандидатури ще минулого тижня, а от партія, що є молодшим партнером по коаліції — Соціал-демократична партія (СДПН) — зробила це лише сьогодні, перед підписанням коаліційної угоди.
Отже, за ХДС закріпилися міністерства економіки; закордонних справ; міністерство цифровізації та модернізації; транспорту; здоровʼя; освіти та сімʼї; а також голови федеральної канцелярії.
За соціал-демократами — міністерство фінансів; праці та соціальних питань; оборони; юстиції; житла, розвитку міст та будівництва; навколишнього середовища; економічної співпраці та розвитку. Сестринська партія ХДС із Баварії — Християнсько-соціальний союз (ХСС) — у свою чергу закріпила за собою міністерство сільського господарства, внутрішніх справ, міністерство освіти та досліджень.
У новому кабінеті лише двоє міністрів раніше вже обіймали посаду федерального міністра. Зокрема, це Борис Пісторіус (СДПН), за яким збережеться посада міністра оборони, тож буде можливість дотриматися тяглості політики у такому важливому міністерстві. Пісторіус вже два роки очолює рейтинг «найпопулярніших» німецьких політиків. Збереження цього політика на посаді міністра — це також позитивні новини для України. У попередньому німецькому кабінеті Борис Пісторіус був одним із найбільш проукраїнських міністрів. Зокрема, коли ексканцлер Олаф Шольц в часі передвиборчої кампанії блокував надання Україні допомоги на суму €3,1 млрд, Пісторіус виступав за її надання. Окрім того, він активно просуває переозброєння німецької армії та продовження підтримки України, навіть без допомоги США.
Інший політик, що вже також мав досвід роботи в уряді — Александр Добріндт. Лідер ХСС у Бундестазі у новому уряді очолить міністерство внутрішніх справ. З 2013 до 2017-го року баварський політик очолював міністерство транспорту та цифрової інфраструктури в уряді Анґели Меркель. Добріндт відомий тим, що пропонував депортувати безробітних українських біженців. «За понад два роки після початку війни має застосовуватися такий принцип: працевлаштовуйтеся в Німеччині, або повертайтеся у безпечні райони Заходу України», — заявив він у коментарі «Bild am Sonntag» у 2024 році. Видання politico.eu зазначає, що призначення Добріндта є сигналом «різкого повороту праворуч» у міграційній політиці Німеччини. «Це призначення є ознакою того, що Мерц, який проводив передвиборчу кампанію, обіцяючи зміцнити «порядок і безпеку», планує посилити внутрішню політику Німеччини, особливо в питаннях міграції та внутрішньої безпеки», — пише видання.
Йоган Вадефуль, який стане новим міністром закордонних справ, відзначився підтримкою України і багато медіа у Німеччині та Європі називають його «проукраїнським». Юрист за освітою, Вадефуль також пройшов службу у Бундесвері з 1982-1986 років, тож цей досвід, вочевидь, впливає на формування його світогляду. Після виборів до Бундестагу 2017 року Вадефуль став заступником голови парламентської групи ХДС/ХСС з питань оборони, зовнішньої та безпекової політики.
Шефредакторка німецького видання Die Welt Дженніфер Вілтон пише, що з призначенням Вадефуля німецька зовнішня політика «заговорить одним голосом». Так, Вілтон зазначає: «Протягом багатьох років німецька зовнішня політика страждала від того, що канцлер Шольц і міністр закордонних справ Бербок протистояли один одному. З канцлером Мерцом і міністром закордонних справ Вадефулем це зміниться — з наслідками для відносин з Україною, Китаєм, Ізраїлем та США».
У нещодавньому інтервʼю Frankfurter Allgemeine Zeitung Вадефуль заявив, що у війні в Україні «йдеться не про кілька квадратних кілометрів в Україні, а про фундаментальне питання, чи допустимо ми класичну загарбницьку війну в Європі». На початку 2025 року, Вадефуль став жертвою розіграшу кремлівських пранкерів Вована та Лексуса. Як писало видання Die Welt, у розмові із пранкерами він сказав, що «Росія завжди буде ворогом і загрозою для нашої європейської безпеки». Однак Мерц був би «дуже зацікавлений», якби Київ поінформував його про свої очікування щодо можливих мирних переговорів з Росією».
Віцеканцлером та міністром фінансів став один із лідерів СДПН Ларс Клінґбайль. Політик розпочинав карʼєру як помічник проросійського ексканцлера Герхарда Шредера. Однак з того часу відкинув його позицію. На відміну від пропацифістської більшості СДПН, син військового Клінґбайль хоче також зміцнити німецьку армію, пише Reuters. У 2023-му році він був із візитом в Україні, де заявив, що «Україна бореться за наші європейські цінності».
Катеріна Райхе із ХДС очолить міністерство економіки та енергетичної політики. Хімік за освітою, до номінування на цю посаду Райхе очолювала енергетичну компанію E.ON Westenergie. Утім, вона також і не новачок у політиці. До переходу у приватний сектор у 2015 році, була членкинею Бундестагу протягом семи років. Німецька преса пише про неї як про людину, що буде «на своєму місці» завдяки тим навичкам та досвіду, що вона має.
Катеріна Райхе не єдина топменеджерка у цьому кабінеті. Так, Фрідріх Мерц номінував Карстена Вільдберґера, CEO концерну Ceconomy (концерну належить мережа супермаркетів електроніки «Mediamarkt» та «Saturn»), очолити міністерство цифровізації та модернізації.