Економічна ситуація в Туреччині та на світовому ринку не матиме особливого впливу на національну економіку через те, що Україна слабко інтегрована у світовий фінансовий ринок. Про це повідомив заступник голови Національного банку Олег Чурій.
"З огляду на те, що у власності нерезидентів знаходиться незначна частина українських державних облігацій, відтік капіталу з Туреччини і викликаний ним спад апетиту інвесторів до активів країн, що розвиваються, не матиме суттєвого впливу на Україну, зокрема на валютний ринок, в короткостроковій перспективі", – заявив він.
Як зазначається, за оцінкою регулятора, з часом українська економіка може побічно відчути наслідки ситуації в Туреччині через зовнішню торгівлю, оскільки Туреччина є одним з найбільших ринків збуту української продукції (6,4% вітчизняного товарного експорту у 2017 році).
"Стрімка девальвація ліри і взагалі проблеми на фінансовому ринку Туреччини можуть викликати зниження платоспроможного попиту в країні і, відповідно, призвести до скорочення обсягу експорту з України. Крім того, знецінення ліри до долара США може викликати погіршення конкурентоспроможності вітчизняного експорту в порівнянні з турецькими товарами на третіх ринках", – повідомив Чурій.
Крім того, заступник глави НБУ нагадав, що США нещодавно підвищили мита на сталь і алюміній з Туреччини. Відповідно, слід очікувати вивільнення частини продукції, яка направляється в США, і, як наслідок, зниження цін на чорні метали в регіоні.
Водночас Чурій зазначив, що девальвація ліри може мати позитивний вплив на економіку України.
"Зміцнення гривні відносно ліри може призвести до здешевлення турецької продукції в доларовому еквіваленті. Це не тільки зменшить обсяг імпорту в грошовому вираженні, але й стане хорошою новиною для українських споживачів в цілому. Зокрема, це стосується турецьких овочів і фруктів, одягу і взуття, які мають вагоме значення в споживчому кошику в Україні", – заявив він.
Заступник глави НБУ переконаний, що розвиток економічної ситуації в Туреччині має важливі уроки для України.
Читайте також: Обвал ліри. Чому Туреччина наближається до нової фінансової кризи
Як повідомлялося, 16 серпня міністр фінансів США Стівен Мнучін заявив, що Вашингтон може запровадити нові санкції проти Туреччини, якщо Анкара не відпустить американського пастора Ендрю Брансона, який знаходиться під вартою вже близько двох років. Своєю чергою, турецький міністр торгівлі Рушар Пекан прокоментував відповідну заяву, наголосивши, що Анкара вживатиме відповідних заходів.
Нагадаємо, 1 серпня Міністерство фінансів США запровадило санкції проти турецького міністра внутрішніх справ Сулеймана Сойлу та керівника Мін'юсту Туреччини Абдулхамита Гюля через їхню роль у переслідуванні американського пастора Ендрю Брансона.
29 липня президент США Дональд Трамп погрожував запровадити санкції щодо Туреччини, якщо Анкара не звільнить Брансона. Своєю чергою, президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що Анкара не відступатиме під натиском Вашингтону щодо арешту американського пастора Ендрю Брансона.
Брансон був поміщений у в’язницю в Туреччині у жовтні 2016 року. Турецька влада стверджує, що він брав участь у русі проповідника Фетхуллаха Ґюлена, якого в Анкарі вважають причетним до організації спроби держперевороту.
Крім того, 10 серпня президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив про подвоєння тарифів на сталь і алюміній Туреччини.