Голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв повідомив, що в РФ, ймовірно, не буде можливості практично використовувати «Північний потік-2» для транспортування газу до 1 січня 2020 року, коли завершується чинний контракт між Нафтогазом і Газпромом щодо постачання газу. Про це він заявив у п’ятницю, 29 березня, у Брюсселі під час круглого столу щодо майбутнього транзиту газу територією України.
«Зараз всі виявляють цікавість, що трапиться з 1 січня 2020 року. Але зараз є лише одне питання, на яке є визначена відповідь. У жодному разу «Північний потік-2» не буде введений в експлуатацію до цієї дати. Зараз, після того, що трапилося у Данії, – це, безумовно, не заборона, але це ще одна велика затримка. Доволі очевидно, що остання дата, на яку розраховував консорціум, не буде досягнута. Що означає, що цей газопровід не матиме можливості транспортувати газ в Європу з 1 січня 2020 року. Не загадуючи на велику перспективу, але стосовно наступної зими ми вже можемо припускати, що відбуватиметься внаслідок цього», – зауважив Коболєв.
За його словами, у цій ситуації російському Газпрому доведеться або скорочувати обсяги постачання газу в Європу, або домовлятися з Україною про умови транзиту за європейськими правилами.
«Якщо не буде «Північного потоку-2» і не буде задіяний «Турецький потік», Газпром (без української ГТС – Ред.) не зможе повною мірою виконати свої експортні зобов’язання з мінімального обсягу поставок газу. Якщо буде задіяний лише турецький маршрут, але все ще без «Північного потоку-2», тоді Газпром може справитися без України, залишаючись на мінімальному рівні. Якщо будуть задіяні «Турецький потік» та «Північний потік» – так, очевидно, Газпром зможе напевно обійтися без українських потужностей. Але «Північний потік-2» напевно не буде задіяний, тож в цій ситуації Газпром матиме лише два варіанти», – наголосив голова правління НАК «Нафтогаз».
На його думку, перший варіант, який може обрати Газпром – це постачати в Європу мінімальний обсяг газу і спробувати використати важку ситуацію з безпекою газопостачання з тим, щоб продовжувати проштовхувати «Північний потік-2» навіть більш жорстко, ніж росіяни роблять це зараз.
«Це не далеко не теоретична можливість. Вони вже робили так у 2006 та 2009 році, і обидві кризи були прив’язані до України, тож нічого нового у цій тактиці немає. Багато людей є скептичними до цього варіанту, і я один з них. Тому що у цьому випадку Газпром втратить велику кількість грошей, що буде важким ударом по компанії, яка й без того зараз перебуває в не дуже доброму фінансовому стані», – наголосив Коболєв.
Водночас він відзначив, що така тактика Газпрому неминуче призведе до відчутного підвищення ціни на газ на європейському ринку. Але якщо Європейський Союз у якості відповіді обере варіант заміни газу від Газпрому зрідженим газом, використовуючи вже наявні термінали на повну потужність, це може частково компенсувати тактику Газпрому, який намагатиметься продавати в Європу менше газу, але за вищою ціною.
«Другий варіант, який є у Газпрому – це укласти контракт з Україною. Я вважаю, що цей варіант є більш ймовірним, і він буде вигідним для всіх залучених сторін. Тому що перша опція підірве репутацію Газпрому і репутацію самого газу, як палива, що використовується як політичний важіль», – заявив керівник Нафтогазу.
Він також уточнив, що друга опція поділяється на два варіанти. А саме: перший – це укласти довгостроковий контракт між Газпромом та оператором української ГТС. Навколо цього варіанту, як нагадав Коболєв, українська сторона веде важкі переговори з Газпромом у тристоронньому форматі за допомогою Європейської Комісії.
«Другий варіант – мати короткотермінове резервування обсягів, які український оператор ГТС надає іншій стороні за фіксованим тарифом і з наданням відповідних фінансових гарантій. У цьому випадку Україна не матиме можливості сказати «ні». Так, тарифи (на транзит) в такому випадку будуть вищими, але це означатиме укладення контракту на рік, або на півроку, без будь-яких подальших зобов’язань», – додав Коболєв.
Крім того, він підкреслив, що для української сторони пропозиція Газпрому продовжити чинний контракт є неприйнятною, адже Україна адаптує ГТС та власне законодавство у газовій сфері до європейських стандартів, та очікує, що новий контракт із Газпромом буде укладений у повній відповідності до так званого 3-го енергопакету ЄС.
Як повідомлялося 27 березня, російська компанія "Газпром" отримала чергову відмову від Данії щодо маршруту "Північного потоку-2". Національне енергетичне агентство Данії відмовило у погодженні альтернативного маршруту для "Північного потоку-2".
Нагадаємо, 12 жовтня президент Польщі Анджей Дуда та лідер Словаччини Андрій Кіска виступили проти будівництва російського проекту газопроводу "Північний потік-2", а також – підтримали збереження санкцій Європейського союзу проти Росії.
28 серпня радник з питань європейської енергетичної безпеки Державного департаменту Сполучених Штатів Америки Бенджамін Шмітт заявив, що газопровід "Північний потік-2" – це загроза для безпеки в Європі.
Раніше канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що будівництво "Північного потоку-2" не поставить ФРН у велику залежність від поставок російського газу.
Додамо, що 27 березня компанія "Північний потік-2" (Nord Stream-2 AG) отримала дозвіл на будівництво та експлуатацію газопроводу в німецькій вільній економічній зоні. Згодом, 5 квітня уряд Фінляндії також видав дозвіл на будівництво газопроводу "Північний потік-2" у своїй винятковій економічній зоні. 7 червня уряд Швеції дозволив будівництво російського проекту газопроводу "Північний потік-2" у своїй винятковій економічній зоні.