У ніч на 12 вересня Грачова доставили у важкому стані в Центральний військовий клінічний госпіталь імені Вишневського. Джерела ЗМІ повідомляли про те, що в нього стався гіпертонічний криз, однак називалася і версія харчового отруєння.
Про місце і час похорону Грачова поки що нічого не повідомляється.
Павло Грачов – перший генерал армії нової Росії. Виходець із народу – син слюсаря й доярки, пішов на військову ниву, отримав відповідну освіту, пройшов Афганістан, уже на командних позиціях, там же отримав звання Герой Радянського Союзу, а після повернення служив у військово-повітряних військах.
Широку популярність здобув, увівши війська до Москви для охорони стратегічних об'єктів – за наказом ГКЧП. Утім, швидко перейшов на бік Єльцина, а разом із ним – і армія. У перші роки нової країни займався тими проблемами армії, які були пов'язані з розпадом СРСР і виведенням військ із незалежних республік. У цей період практично не піддавався критиці.
Найсерйознішим випробуванням і найсерйознішим ударом по репутації стала чеченська кампанія. У 1994-му в Чечню були введені федеральні війська. У ході підготовки до цього він висловив думку, що "навести порядок" у Чечні можна за 72 години силами одного "полтинника" – одного полку. Пізніше він зазначав, що це дійсно можна було зробити, але в нього були "зв'язані руки".
На початку чеченської війни Росія несла величезні втрати, загибель військовослужбовців не могли пробачити йому російські матері, дії армії критикували правозахисники. Невдачі відзначав і один із соратників Грачова, нині покійний генерал-полковник Геннадій Трошев, який написав у своїй книзі, присвяченій чеченській війні, про "відстороненість" Грачова, прямо протилежної його характеру в період війни в Афганістані.
З ім'ям Грачова пов'язані й корупційні скандали, крім того, він проходив свідком у справі вбитого журналіста Дмитра Холодова. У 1996-му під час нової передвиборної кампанії непопулярного Грачова відправили у відставку.