За його словами, міністерство обґрунтовує свою позицію нормами законодавства України, що не поширюються на спірні правовідносини.
"Наведені міністерством норми законодавства містять вимоги до освітньо-професійних програм підготовки магістра, які повинні забезпечувати здобуття кваліфікації магістра на базі відповідної програми бакалавра. Тобто мова йде не про наявність у абітурієнта диплома бакалавра з напрямом підготовки, який відповідає спеціальності магістра, на яку вступає такий абітурієнт, а про вимоги, яким повинна відповідати програма підготовки магістра", – зазначив адвокат.
Крім того, у п.36 Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету міністрів від 20 січня 1998 р. №65, яким встановлено вимоги для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, немає вимоги щодо відповідності напрямів кваліфікації бакалавра та магістра. Тобто цей пункт дозволяє бакалаврам чи спеціалістам будь-якого напряму підготовки здобувати кваліфікацію магістра.
Так само ч.4 ст.8 Закону України "Про вищу освіту" не містить вимог щодо "відповідності" напрямів підготовки бакалавр-магістр.
У п.3.4. Розділу ІІІ "Вимоги до рівня освіти вступників" наказу міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1244 від 05.11.2012р. "Умови прийому до вищих навчальних закладів України у 2013 році" встановлено, що на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра приймаються особи, які здобули освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра або спеціаліста. Тобто тут також не міститься вимог щодо відповідності напрямів підготовки бакалавр-магістр, стверджує адвокат.
"Таким чином, навпаки, обмеження міністерством права особи, що має освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра чи спеціаліста здобувати освітньо-кваліфікаційний рівень магістра без визначення відповідності спеціальності напряму підготовки не має під собою нормативно-правового підґрунтя. Запереченням перехресного вступу на магістратуру міністерство звужує права студентів та ВНЗ порівняно з законодавством", – каже він.
"Щодо підготовки з філолога ядерного фізика, то зазначимо, що студентам потрібно буде скласти вступні іспити на магістратуру і така ситуація є фактично неможливою. Мова йде, насамперед про такі випадки як філологія-журналістика, економічна теорія – фінанси та кредит, філософія-політологія, культурологія-філософія, соціологія-політологія та інші випадки", – додав адвокат.
Також у коментарі йдеться, що можливість вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра абітурієнтів, які здобули кваліфікацію бакалавра з будь-якого напряму підтверджується і міжнародними документами, що підписала Україна.
Зокрема, документи, які є частиною так званого Болонського процесу, вказують на відсутність перешкод для "перехресного вступу".
Крім того, відповідно до п.1 Наказу міністерства освіти та науки Російської Федерації №62 від 22 березня 2006 року "Про освітні програми вищої професійної освіти спеціалізованої підготовки магістрів", програми магістра можуть освоюватись особами, які здобули вищу освіту, незалежно від напряму підготовки (спеціальності).
"Тобто перехресний вступ є звичайним явищем у Європі та в Російській Федерації, законодавство України також не містить перешкод для такого вступу, однак не зважаючи на це все, МОНмолодьспорнту України у 2013 році не дозволяє НаУКМА реалізовувати цей принцип, який існував в Могилянці з часу створення магістратури у 1996 році. Саме тому університет був вимушений звернутись до суду, оскільки шляхом переговорів, які тривали більше місяця, вирішити спірне питання не вдалось", – підкреслює адвокат.
Нагадаємо, Національний університет «Києво-Могилянська академія» звернувся із судовим позовом в Окружний адмінсуд Києва проти намагань Міністерства освіти і науки, молоді та спорту скасувати в університеті «перехресний вступ» на магістерські програми.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту заявляє, що вступ на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магіcтpa осіб, які попередньо здобули рівень бакалавра або спеціаліста будь-якого напряму або спеціальності не має під собою жодного нормативно-правового підґрунтя.