Зі слів Чубарова, у Криму, на відміну від інших регіонів, на регіональну крім російської претендує й кримськотатарська.
"Тут статус регіональної здобуває ще й кримськотатарська. А щодо цього місцевий політикум має цілий набір почуттів – багато хто просто не бажає визнавати цей факт", – сказав він.
На думку Чубарова, кримські керівники Партії регіонів, що перебувають при владі, ухвалили рішення про скликання позачергової сесії кримського парламенту, керуючись бажанням скоріше відрапортувати перед виборцями, однак вирішили відкласти ухвалення рішення до жовтня, у надії на внесення змін до закону про мовну політику, що збільшують процентний бар'єр носіїв мови для визнання її регіональною.
"Мені здається, приймаючи це рішення, вони сподіваються на те, що незабаром (можливо, у вересні) до закону внесуть відповідні поправки й буде піднято процентний бар'єр для регіональних мов. Таким чином, кримськотатарську мову вдасться вивести з їх числа", – зазначив Чубаров.
При цьому він прогнозує, що відмова влади у визнанні кримськотатарської мови регіональною розбурхає суспільство й викличе протести в Криму.
Як повідомлялось, 16 серпня Севастопольська міськрада на позачерговій сесії ухвалила рішення про надання російській мові в місті статусу регіональної. Згодом такеж рішення ухвалила Запорізька обласна рада
14 серпня Краснолуцька міська рада Луганської області вирішила дублювати тексти в офіційних документах російською мовою поряд з українською.
13 серпня Одеська міська, а 15 серпня – Одеська обласна ради надали російській мові статус регіональної.
Нагадаємо, 15 серпня Верховна Рада Криму доручила Раді міністрів до 10 жовтня підготувати й внести на розгляд кримського парламенту пропозиції щодо реалізації в регіоні закону "Про засади державної мовної політики".
Президент Віктор Янукович 8 серпня підписав прийнятий Верховною Радою закон, що передбачає встановлення офіційного використання регіональних мов у роботі місцевих органів державної влади при проживанні мінімум 10% носіїв на територіях, на яких поширена ця мова.
Читайте також «Поєхалі»: мовний закон утворює бюджетну «діру» у 17 млрд грн і не захищає мови нацменшин