Дослідження, проведене Агенцію латиської мови, свідчить, що 39% учнів старших класів шкіл національних меншин у Латвії оцінили своє знання державної мови як погане чи дуже погане. У 81% школярів щоденно виникають труднощі через недостатнє володіння латиською мовою, а 80% перебувають під впливом російськомовного інформаційного простору.
Один із лідерів національного об’єднання «Усе Латвії! Вітчизні і Свободі» Райвіс Дзінтарс вважає, що слід внести зміни до 112-ї статті Конституції Латвії, щоб із 1 вересня 2012 року перевести навчання у державних та муніципальних школах лише на латиську мову. Тоді у 2024 році фінансована державою освіта у латвійських школах повністю проводитиметься державною мовою.
«Цей процес має бути дуже поступовим, протягом 20 років. Він спрямований на те, щоб латиська мова стала мовою, яка б об’єднувала латвійську громадськість і нашу державу. Щоб усі розмовляли латиською мовою добре, щоб ніхто не був дискримінований. У першу чергу виграють ті представники національних меншин, які збираються й надалі жити на цій землі», – пояснив Дзінтарс.
За його словами, ситуація, коли питання про збереження рідної мови набуває актуальності, спостерігається у багатьох державах.
«Це ми можемо спостерігати у Фінляндії, Франції, Угорщині. Особливий приклад – Україна. Усе свідчить, що у багатьох країнах у людей пробуджується національний дух. Люди розуміють, що це питання не лише про мову, моральні цінності, але й про те, наскільки ми будемо конкурентоспроможними», – зауважив Дзінтарс.
Збір підписів на 622 дільницях у Латвії та 45 за кордоном продовжуватиметься до 9 червня.
Якщо відповідні зміни до Конституції підтримає не менше за 1/10 виборців, які брали участь в останніх парламентських виборах, то вони будуть передані президентові Латвії. Він у свою чергу передасть поправки на розгляд парламенту.
У разі, якщо латвійський парламент не затвердить внесення змін до Конституції, що передбачають забезпечення державою можливості безкоштовного отримання основної та середньої освіти лише латиською мовою, то у Латвії відбудеться всенародний референдум.
Як повідомлялось, нині основними пунктам порядку денного для європейських правоцентристських політичних партій, крім вільного розвитку середнього та малого підприємництва, вважаються рівний доступ до якісної освіти, розвиток державної мови та захист державності.
Тим часом в Україні, міністерство освіти під керівництвом Дмитру Табачнику для шкіл надруковано букварів російською мовою на 65 тисяч примірників більше від потреби. Натомість українською мовою букварів випущено на 83,4% менше.
Нагадаємо, останні гуманітарні ініціативи Дмитра Табачника передбачають створення спільного посібника з історії для учнів Росії та України, нову редакцію чинних підручників, з прибиранням звідти найконфліктніших для московського вуха постатей та подій. Також Табачник пропонує надати «особливу роль» російській літературі в «загальнолюдській системі духовно-культурних цінностей».