Інститут національної пам’яті показав сьогодні, 24 червня, приміщення, де зберуть усі архівні документи ЧК-НКВД-КГБ. Про це інформує прес-центр УІНП.
Зокрема, зараз вони зберігаються в архівах силовиків. Але поліція і спецслужби демократичної країни, переконані в УІНП, не мають працювати з історичною інформацією.
Так, архів буде в Києві на лівому березі на вул. Пухівській, 7, корпус № 5. Кабінет міністрів передав для цього одне з приміщень Національного банку площею понад 11 тисяч кв.метрів.
Також в УІНП зазначають, що таким є черговий етап реформи декомунізації. Створюється цивільна архівна установа для доступу до колишніх урядових таємниць СРСР. До Архіву перевезуть документи 1917-1991 років, які нині зберігаються у Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Міністерстві внутрішніх справ, Національній поліції, Національній гвардії, Міністерстві оборони, Державній прикордонній службі, органах прокуратури та судах. Щоб отримати ці документи, потрібна буде лише заява та документ, що посвідчує особу.
“Буде два головні результати. Перше: це стане значно зручніше для користувачів. Все в одному місці, комфортні читальні зали, для доступу достатньо лише звернення і паспорта; не буде зайвої паперової тяганини, як зараз, щоб зайти в режимне приміщення СБУ чи МВС. І друге: українські спецслужби мають зберігати українські таємниці. Ми забираємо у силовиків спокусу регулювати доступ до інформації про наше минуле”, – повідомив голова УІНП Володимир В’ятрович.
Крім того, сталий доступ до архівних матеріалів репресивних органів гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об’єктивно вивчати власну історію невід’ємною ознакою демократії.
Своєю чергою, у складі декомунізаційного пакету законів 9 квітня 2015, прийнято Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті. Закон розроблявся за участі громадськості, зокрема Центру досліджень визвольного руху та Реанімаційного пакету реформ.
5 червня 2019 року Кабінет Міністрів України виділив для цього у Києві приміщення площею понад 11 тисяч кв. метрів.
До того ж після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.
Разом з тим, вже сьогодні Україна посіла перше місце серед пострадянських країн у міжнародному рейтингу доступу до архівів КДБ за результатами дослідження, проведеного Інститутом розвитку свободи інформації (IDFI). Для того, щоб забезпечити сталість такого високого результату, необхідне завершення реформи — створення Архіву Українського інституту національної пам’яті.
Нагадаємо, що Інститут національної пам’яті розпочав формування територіальних відділів.